ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2016 року Справа № 922/518/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016у справі№ 922/518/14 Господарського суду Харківського областіза позовомХарківської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс"провнесення змін до договору
за участю представників
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс", у якому просила внести зміни до укладеного між сторонами договору оренди землі від 23.09.2005 № 040567100053, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, що наведена в позовній заяві.
08.06.2016 представник відповідача звернувся з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі №922/518/14 (суддя Інте Т.В.) клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи задоволено частково, призначено у справі судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі №922/518/14 зупинено на час проведення експертизи.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 922/518/14 (головуючий суддя - Гребенюк Н.В., судді - Барбашова С.В., Могилєвкін Ю.О.) ухвала Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 скасована. Справа передана до Господарського суду Харківської області для розгляду.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 922/518/14 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у цій справі.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст.ст. 43, 41, 79 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Представники позивача та відповідача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного
Предметом розгляду даної справи є внесення змін до договору оренди землі, зокрема, щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та розміру орендної плати за користування цією земельною ділянкою.
Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи частково клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупиняючи провадження у справі господарський суд виходив з того, що істотним для правильного вирішення спору є встановлення наявності тих обставин, чи дійсно витяг з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки № 560 від 24.09.2013 відповідає вимогам законодавства з питань землеустрою та землекористування для обрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в частині визначення правильної економіко-планувальної зони та локальних коефіцієнтів орендованої відповідачем земельної ділянки та поставив на вирішення експертів такі питання:
- чи правильно визначена економіко-планувальна зона у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №560 від 24.09.2013;
- чи правильно визначені локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко планувальної зони у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №560 від 24.09.2013;
- які локальні коефіцієнти та в якому розмірі мають бути застосовані для визначення нормативної грошової оцінки, земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, кадастровий номер 6310136300:09:004:0011;
- чи правильно визначений коефіцієнт Км2 у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №560 від 24.09.2013;
- чи правильно визначений коефіцієнт Кф у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №560 від 24.09.2013.
Судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції щодо відсутності дійсної потреби у проведенні судової земельно-технічної експертизи оскільки, господарським судом не обґрунтовано в чому саме полягає суперечливість доказів наявних у справі та не наведено жодних обґрунтувань стосовно того, що питання, які поставлені судом на роз'яснення експертів, не можуть бути досліджені під час судового розгляду на підставі наявних у справі та поданих сторонами доказів.
Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Сервисы для юристов