Постанова ВГСУ від 11.08.2015 року у справі №927/1582/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 927/1582/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С. (доповідача),суддів:Васищака І.М., Кузьменка М.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівське РСУ"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 рокуу справі№ 927/1582/13 господарського суду Чернігівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівське РСУ"до третя особаУправління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради Управління капітального будівництва Чернігівської міської радипростягнення 52 094,39 грн.за участю представників сторін:

позивача: Вереша Р.В.,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 52094,39 грн. заборгованості за укладеним між сторонами Договором № 1 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2015 року у справі № 927/1582/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "Чернігівське РСУ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 16.02.2015р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06 грудня 2012 року між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівське РСУ" (Генпідрядником) укладено Договір № 1 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.

Відповідно до п. 1.1 Договору Генпідрядник зобов'язався у 2012 році своїми власними та залученими силами та засобами в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі на свій ризик виконати за завданням Замовника роботи по будівництву пункту тимчасового утримання тварин по вулиці Любченка в місті Чернігові (надалі - Роботи), а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи у термін та за цінами відповідно до умов та порядку даного Договору.

Обсяги і види Робіт за цим Договором визначені у проектно-кошторисній документації, яка затверджена у встановленому законом порядку та передається Замовником Генпідряднику до початку виконання робіт.

Відповідно до п.2.1 Договору Генпідрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектно-кошторисній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Ціна цього Договору, згідно п.3.1 Договору, визначена в національній валюті України та становить 2472180,00 грн, у тому числі ПДВ - 20% - 412030,00 грн. Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.3 Договору фінансування робіт, передбачених цим Договором здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджету.

Відповідно до п.4.1 Договору, з метою придбання Генпідрядником матеріалів та обладнання, що необхідне для проведення Робіт, визначених п.1.1, 1.2 цього Договору, Замовник здійснює перерахування на розрахунковий рахунок Генпідрядника авансу у розмірі 30% від ціни Договору, що становить 741654,00 грн.

Генпідрядник протягом місяця з дня надходження авансу підтверджує його використання (форма № КБ-2В та форма № КБ-3)(п.4.2 Договору).

Замовник здійснює оплату за фактично виконані роботи, згідно з п.4.4 Договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання ним від Генпідрядника для оплати рахунку, акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма № КБ-3). В разі неповернення Замовником розрахунку в повному обсязі протягом встановленого строку за фактично виконані роботи, підтверджені актами приймання виконавчих підрядних робіт (типова форма № КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма № КБ-3), Генпідрядник має право призупинити подальше виконання будівельних робіт за даним Договором до виконання Замовником встановлених зобов'язань.

У п.5.1 Договору сторони обумовили, що Генпідрядник зобов'язаний розпочати виконання Робіт за даним Договором лише з моменту настання таких обставин:

- отримання в повному розмірі авансу, що визначено п.4.1 даного Договору;

- передання Замовником Генпідряднику затвердженої в установленом порядку проектно-кошторисної документації на виконання робіт за Договором;

- передання будівельного майданчика та виконання робіт за Договором.

Відповідно до п.10.1 Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31 грудня 2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказував на те, що ним було виконано роботи по будівництву пункту тимчасового утримання тварин по вулиці Любченка в місті Чернігові на суму 52 094,39 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), але відповідач, всупереч укладеному договору, за виконані роботи не розрахувався, що і стало підставою для звернення до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, зазначив про те, що доказів повідомлення відповідача про необхідність виконання робіт, які не передбачені проектною документацією та погодження їх виконання до їх фактичного виконання, як це передбачено ч.3 ст. 877 ЦК України, в матеріалах справи немає, тому відповідно до ч. 4 ст. 877 ЦК України зазначене позбавляє позивача вимагати від відповідача їх оплати.