ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2015 року Справа № 910/29099/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіКруглікової К.С. (доповідач),суддів:Васищака І.М., Кузьменка М.В.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 рокуу справі№910/29099/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації 1.Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" 2.Публічне акціонерне товариство "Київенерго"простягнення 945 971, 73 грн. за участю представників сторін:
позивача:Кисловська В.В.,
відповідача: не з'явився,
третьої особи 1: не з'явився
третьої особи 2: Антоненко С.А.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення з останнього заборгованості за послуги із водопостачання та водовідведення у розмірі 945 971,73 грн., з яких: 773 898,88 грн. - основний борг, 37 457,55 грн. - пеня, 38 694,94 грн. - штраф, 8 360,50 грн. - 3% річних та 87 559,85 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08209-А/2-09 від 01.04.2008 позивач у період з 01.10.2013 по 30.06.2014 надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод, однак відповідач належним чином грошове зобов'язання по сплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за надані послуги, що зумовило нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 347 287,68 грн. основного боргу, 44 979,15 грн. інфляційних втрат, 4 212 ,68 грн. 3% річних, 18 860,92 грн. пені, 17 364,38 грн. штрафу, 8 654,10 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія"Київводоканал" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року скасувати частково в частині відмови у стягненні 426 611,20 грн. боргу, 42 580,70 грн. інфляційних, 4 147,82 грн. річних, 18 596,63 грн. пені та 21 330,56 грн. штрафу, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2008 року між ВАТ "АК "Київводоканал" (постачальник за договором), правонаступником якого є позивач, та КП "Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради (абонент), правонаступником якого є відповідач, було укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08209-А/2-09, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента стічні води у систему каналізацій м. Києва, а абонент - здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.
Відповідно до пунктів 1.4., 1.5. Договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ГОСТ 2874-82 та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин.
В свою чергу, відповідно до пункту 3.3.5. абонент зобов'язується сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах Договору.
Відповідно до пунктів 2.1.1.-2.1.2. Договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. Зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника.
Згідно пункту 2.1.4. Договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.
Умовами пункту 2.2.1. Договору визначено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.
У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (пункт 2.2.3. Договору).
У пункту 2.2.4. Договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня представлення постачальником розрахункового документа до банківської установи, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.
Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (пункт 7.1. Договору).
Позивач мотивував своє звернення до суду тим, що відповідач не здійснив повну оплату за надані послуги, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 773 898,88 грн. яку він просив стягнути на його користь. Крім того, просив стягнути на свою користь пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, мотивував тим, що позивачем безпідставно включено до суми основного боргу заборгованість за надані послуги з постачання води для підігріву стосовно теплового пункту (бойлеру), який не перебуває на балансі відповідача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Судами встановлено, що складовою частиною заявленого до стягнення основного боргу у сумі 773 898,88 грн. є вимога про оплату послуг з холодного водопостачання (питна вода та стоки) за кодами 9-1570, 9-1653, 9-1654 в сумі 43 841,53 грн. та гарячого водопостачання (питна вода та стоки) за кодом 9-51570 в сумі 730 057,35грн., з яких стоки становлять 303 446,15 грн., а гаряча вода 426 611,20 грн.
З розрахунку позовних вимог вбачається, що до вартості таких послуг позивачем було включено вартість питної води, яка пішла на підігрів.
Сервисы для юристов