Постанова ВГСУ від 11.08.2015 року у справі №910/23276/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 910/23276/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С.(доповідач),суддів:Васищака І.М., Кузьменка М.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 рокуу справі№ 910/23276/14 господарського суду міста Києва за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" простягнення 93 641,95 грн. за участю представників сторін:позивача:не з'явився,відповідача:Федосенко С.П.,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" про стягнення грошових коштів у розмірі 93 641, 95 грн.

В подальшому позивачем було подано заяву про зміну підстав позову, у якій останній заявлені ним вимоги обґрунтовував порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 030114 від 03.01.2014 р. та договором № 150414 від 15.04.2014 р. посилаючись при цьому на ст.ст. 903, 626 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. у справі № 910/23276/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015р., з урахуванням заяви про зміну підстав, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 73 136, 36 грн., 10 229, 33 грн. - інфляційних втрат, 9 091, 47 грн. - пені , 1 184, 79 грн. - процентів, 1872,84 грн. судового збору та 8 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року та рішення місцевого господарського суду від 22.12.2014 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.01.2013 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" укладено договір про надання юридичних послуг № 030114, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу юридичні послуги з питань його господарської діяльності, включаючи консультації з питань законодавства.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору вартість послуг визначається актами про надання юридичних послуг за період надання юридичних послуг відповідачу, оплата яких здійснюється протягом трьох банківських днів після підписання сторонами актів про надання юридичних послуг.

Згідно з п.п. 5.2., 5.3. договору у випадку порушення відповідачем строків оплати послуг, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені від суми заборгованості за весь період прострочення платежу та не обмежується шестимісячним строком, встановленим ст. 232 Господарського кодексу України. У випадку порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує 3 % річних за користування чужими грошовими коштами.

Договір, відповідно до п. 6.1., набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.12014 р.

Крім того, 15.04.2014 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" укладено договір про надання юридичних послуг № 150414, відповідно до якого позивач зобов'язався надавати відповідачу юридичні послуги з питань його господарської діяльності.

Згідно з п.п. 4.3, 5.1. договору факт надання послуг оформлюється актом про надання послуг. Оплата послуг здійснюється щомісячно протягом трьох банківських днів після підписання сторонами актів про надання юридичних послуг.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.3. договору у випадку порушення відповідачем строків оплати послуг, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені від суми заборгованості за весь період прострочення платежу та не обмежується шестимісячним строком, встановленим ст. 232 Господарського кодексу України. У випадку порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує 3 % річних за кори користування чужими грошовими коштами.

Договір, відповідно до п. 6.1., набуває чинності з моменту його підписання і діє невизначений термін.

Судами було встановлено, що на виконання умов договору № 030114 від 03.01.2014 р. позивачем надано послуги на суму 60 000, 00 грн., що підтверджується актами про надання юридичних послуг від 31.01.2014 р. та від 28.02.2014 р., підписаними сторонами та скріпленими печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд", засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також судами встановлено, що на виконання договору № 150414 від 15.04.2014 р. позивачем надано послуги на суму 13 136, 36 грн., що підтверджується актами про надання юридичних послуг від 30.04.2014 р. та від 30.05.2014 р., підписаними сторонами та скріпленими печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд", засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, не сплатив кошти за юридичні послуги, надані за договорами № 15 0414 та № 030114 , тому позивач звернувся до нього з претензією про сплату заборгованості, на яку відповідач відповіді не надав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, зазначив про те, що сума заборгованості в розмірі 73 136, 36 грн. та нараховані позивачем інфляційні втрати за час прострочення, що становить 10 229, 33 грн., а також 9 091, 47 грн. - пені та 1 84, 79 грн. - річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованими. Пр цьому місцевий господарський суд вказав, що відповідачем не спростовано факт надання юридичних послуг.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, судами був встановлений факт надання позивачем послуг відповідно до укладених договорів № 15 0414 та № 030114, що підтверджується актами про надання юридичних послуг від 31.01.2014 р. та від 28.02.2014 р., підписаними сторонами та скріпленими печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд", засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, судами було встановлено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань стосовно оплати за надані юридичні послуги. Сума заборгованості відповідача складає 73 136, 36 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.