ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2015 року Справа № 917/1741/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: ОСОБА_4 - дов. від 02.10.14, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, третьої особи: ОСОБА_5 - дов. від 27.05.15,
касаційну скаргуОСОБА_6на постановуХарківського апеляційного господарського суду від11.03.15у справі№917/1741/14 Господарського суду Полтавської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-2007" до Головного управління Держземагентства у Полтавській області третя особаОСОБА_6провизнання договору оренди землі дійсним, визнання права користування земельними ділянками, скасування розпоряджень та зобов'язання вчинити певні дії
У судовому засіданні 28.05.15 оголошувалася перерва, яка продовжувалася до 11.06.15.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-2007" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом (з урахуванням змін) до Головного управління Держземагенства у Полтавській області про: 1) визнання дійсним договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 24.05.11 між ТОВ "Полтава-2007" та Лохвицькою районною державною адміністрацією (в редакції від 21.11.12); 2) визнання права користування земельними ділянками, загальною площею 899,7715 га, які знаходяться на території Яхниківської сільської ради; 3) визнання недійсними і скасування наказів про надання дозволів ОСОБА_6 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства: №ПЛ/5322688400:00:001/00001395 від 12.03.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 13,7 га, розташованої з північної сторони с. Яхники Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №ПЛ/5322688400:00:001/00001396 від 12.03.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 17 га, розташованої з західної сторони с. Романиха Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №ПЛ/5322688400:00:002/00001398 від 12.03.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 32,46 га, розташованої з північної сторони с. Романиха Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №ПЛ/5322688400:00:003/00001399 від 12.03.14 щодо земельної ділянки, орієнтовної площею 19,21 га, розташованої із західної сторони с. Яхники Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №ПЛ/5322688400:00:001/00001400 від 12.03.14 щодо земельної ділянки, орієнтовної площею 12 га, розташованої з північної сторони с. Яхники Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №ПЛ/5322688400:00:001/00001404 від 12.03.14 щодо земельної ділянки, орієнтовної площею 6,77 га, розташованої з північної сторони с. Яхники Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №ПЛ/5322688400:00:001/00001501 від 27.03.14 щодо земельної ділянки, орієнтовної площею 10,65 га, розташованої за межами населеного пункту на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області з північної сторони с. Яхники; №160-сг/16-160/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 24,55 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №161-сг/16-161/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 46,98 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №162-сг/16-162/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 21,39 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №163-сг/16-163/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 18,57 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №164-сг/16-164/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 20,12 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №165-сг/16-165/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 13 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №167-сг/16-167/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 6,11 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №168-сг/16-168/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 13,7 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №170-сг/16-170/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 9,36 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; №171-сг/16-171/16-14-сг від 16.04.14 щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 66,94 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; 4) про зобов'язання Головного управління Держземагентства у Полтавській області надати довіреність на реєстрацію права оренди та витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, що перебувають в оренді позивача. Позивач посилався на те, що оскаржувані накази є незаконними та порушують право позивача на користування спірними земельними ділянками, оскільки ці земельні ділянки були раніше надані йому в оренду за договором від 24.05.11, укладеним ним з Лохвицькою районною державною адміністрацією. У зв'язку зі змінами у земельному законодавстві щодо порядку реєстрації договорів оренди земельних ділянок, вказаний договір не був зареєстрований. Між тим, як зазначає позивач, земельні ділянки були передані йому. Отже, позивач вважав, що у нього виникло право користування спірними земельними ділянками.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.12.14 (суддя Кульбако М.М.) припинено провадження в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держземагенства у Полтавській області надати довіреність на реєстрацію права оренди та витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, що перебувають в оренді товариства. Припиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства та керувався приписами пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. У задоволенні решти позову відмовлено. Місцевий господарський суд, відмовляючи у позові, виходив з того, що право оренди земельної ділянки, засноване на договорі оренди землі, виникає з моменту державної реєстрації цього права; що право користування земельними ділянками за спірним договором у позивача не виникло через нездійснення державної реєстрації такого права. Водночас суд визнав, що оспорювані накази відповідача прийняті в межах повноважень останнього та з дотриманням вимог закону.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.15 (судді: Черленяк М.І., Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у позові про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагенства в Полтавській області. Прийнято нове рішення у цій частині та визнано недійсними і скасовано оскаржувані накази Головного управління Держземагенства в Полтавській області. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні накази відповідача спрямовані на передачу ОСОБА_6 земельних ділянок, раніше наданих в оренду позивачеві, а отже, порушують права останнього на користування ними. Водночас апеляційний господарський суд зазначив, що відповідач без проведення земельних торгів міг передати ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства у власність або оренду лише одну земельну ділянку і у розмірі, що не перевищує земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради; земельні ділянки понад вказаний розмір могли бути надані в користування ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства виключно на конкурентних засадах. Отже, суд визнав, що оскаржувані накази прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, а тому є незаконними. В решті рішення господарського суду залишено без змін.
ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням пояснень і змін, зроблених представником скаржника у судовому засіданні), в якій просить скасувати постанову у справі в частині задоволення позову про визнання недійсними спірних наказів та в цій частині залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 123, 125, 126 Земельного кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 6, 13, 15 Закону України "Про оренду землі", статей 2, 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 1, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що земельним законодавством не передбачено заборони щодо надання дозволу на підготовку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства; що у позивача не виникло права оренди спірних земельних ділянок, оскільки таке не було зареєстровано у встановленому законом порядку, а відтак не є порушеними його права. Він посилається на те, що оскаржувані накази прийняті в межах компетенції відповідача та з дотриманням вимог закону. Скаржник у судовому засіданні вказував на наявність договорів оренди спірних земельних ділянок, укладених ним з відповідачем.
Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами вимог чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації від 23.06.11 №259 Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтава-2007" (позивачеві) було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на умовах оренди, загальною площею 919,36 га, в тому числі, 919,36 га ріллі із земель запасу сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території адміністративного підпорядкування Яхниківської сільської ради. Іншим розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації від 25.06.11 №270 позивачеві надано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 919,36 га ріллі, в тому числі, із земель запасу 919,36 га, на території Яхниківської сільської ради строком до 20.05.2023 року. В подальшому, Лохвицька районна державна адміністрація - орендодавець і ТОВ "Полтава-2007" - орендар 24.05.11 підписали договір оренди вказаних земельних ділянок. У зв'язку з внесенням змін в розпорядження від 25.06.11 №270 було внесено зміни і в договір оренди та викладено його в іншій редакції, в тому числі, щодо розміру орендованих земельних ділянок (899,7715 га). Проте, як установили суди, договір оренди не був зареєстрований в установленому законом порядку, як того вимагають приписи земельного законодавства. В процесі розгляду спору судами також установлено, що наказами Головного управління Держземагентства у Полтавській області ОСОБА_6 було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою з відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, а саме: земельної ділянки, орієнтовною площею 13,7 га, розташованої з північної сторони с. Яхники Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №ПЛ/5322688400:00:001/00001395 від 12.03.14); земельної ділянки орієнтовною площею 17 га, розташованої з західної сторони с. Романиха Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №ПЛ/5322688400:00:001/00001396 від 12.03.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 32,46 га, розташованої з північної сторони с. Романиха Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №ПЛ/5322688400:00:002/00001398 від 12.03.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 19,21 га, розташованої із західної сторони с. Яхники Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №ПЛ/5322688400:00:003/00001399 від 12.03.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 12 га, розташованої з північної сторони с. Яхники Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №ПЛ/5322688400:00:001/00001400 від 12.03.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 6,77 га, розташованої з північної сторони с. Яхники Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №ПЛ/5322688400:00:001/00001404 від 12.03.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 10,65 га, розташованої за межами населеного пункту на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області з північної сторони с. Яхники (наказ №ПЛ/5322688400:00:001/00001501 від 27.03.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 24,55 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №160-сг/16-160/16-14-сг від 16.04.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 46,98 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №161-сг/16-161/16-14-сг від 16.04.14); земельної ділянки орієнтовною площею 21,39 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №162-сг/16-162/16-14-сг від 16.04.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 18,57 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №163-сг/16-163/16-14-сг від 16.04.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 20,12 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №164-сг/16-164/16-14-сг від 16.04.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 13 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №165-сг/16-165/16-14-сг від 16.04.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 6,11 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №167-сг/16-167/16-14-сг від 16.04.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 13,7 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №168-сг/16-168/16-14-сг від 16.04.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 9,36 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №170-сг/16-170/16-14-сг від 16.04.14); земельної ділянки, орієнтовною площею 66,94 га, розташованої в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (наказ №171-сг/16-171/16-14-сг від 16.04.14). Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-2007" до Головного управління Держземагенства у Полтавській області про: 1) визнання дійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 24.05.11 між ТОВ "Полтава-2007" та Лохвицькою районною державною адміністрацією; 2) визнання за позивачем права користування земельними ділянками, загальною площею 899,7715 га, які знаходяться на території Яхниківської сільської ради; 3) зобов'язання Головного управління Держземагентства у Полтавській області надати довіреність на реєстрацію права оренди та витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, що перебувають в оренді позивача; 4) визнання недійсними і скасування зазначених наказів Головного управління Державного земельного агентства у Полтавській області про надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проектів землеустрою з відведення спірних земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.12.14 було припинено провадження в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держземагенства у Полтавській області надати довіреність на реєстрацію права оренди та витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ "Полтава-2007". У позові про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки від 24.05.11; визнання за позивачем права користування спірними земельними ділянками, загальною площею 899,7715 га, та визнання недійсними і скасування оскаржених наказів Головного управління Державного земельного агентства у Полтавській області місцевим господарським судом було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.15 вказане рішення місцевого господарського суду було скасовано в частині відмови у позові про визнання недійсними і скасування наказів Головного управління Держземагенства в Полтавській області. Прийнято нове рішення у цій частині, яким визнано недійсними і скасовано оскаржувані накази. В решті судове рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін. Як убачається з касаційної скарги, в частині припинення провадження у справі та відмови в позові про визнання дійсним договору оренди і визнання права користування земельними ділянками судові акти скаржником не оскаржені, а тому судом касаційної інстанції не переглядаються. Скаржником оскаржується постанова у справі лише в частині задоволення позову про визнання недійсними і скасування наказів Головного управління Держземагенства в Полтавській області. Відповідно до приписів частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних наказів) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Статтею 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних наказів) унормовано повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Частиною 4 цієї норми передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Згідно з Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.11 №445/2011, Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи (пункт 7). Механізм порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб визначався наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 28.02.13 №72 "Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб" (котрий був чинним на час прийняття спірних наказів). Пунктом 1.2 зазначеного Наказу було передбачено, що рішення територіальних органів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою чи про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або користування приймається у вигляді наказу; такий наказ приймається по кожній земельній ділянці окремо. Як вже зазначалося, і це установили господарські суди, наказами Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 12.03.14 №ПЛ/5322688400:00:001/00001395, №ПЛ/5322688400:00:001/00001396, №ПЛ/5322688400:00:002/00001398, №ПЛ/5322688400:00:003/00001399, №ПЛ/5322688400:00:001/00001400, №ПЛ/5322688400:00:001/00001404; від 27.03.14 №ПЛ/5322688400:00:001/00001501, від 16.04.14 №160-сг/16-160/16-14-сг, №161-сг/16-161/16-14-сг, №162-сг/16-162/16-14-сг, №163-сг/16-163/16-14-сг, №164-сг/16-164/16-14-сг, №165-сг/16-165/16-14-сг, №167-сг/16-167/16-14-сг, №168-сг/16-168/16-14-сг, №170-сг/16-170/16-14-сг, №171-сг/16-171/16-14-сг ОСОБА_6 було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою з відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Яхниківської сільської ради. Прийняті Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області оскаржувані накази про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою з відведення земельних ділянок є ненормативними актами органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, які вичерпують свою дію внаслідок їх виконання та самі по собі не породжують прав на землю. Отже, позов, предметом якого є рішення (наказ) територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для ведення фермерського господарства, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення територіального органу виконавчої влади вичерпало свою дію шляхом виконання. Визнання його недійсним не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникає право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на відповідних правовстановлюючих документах. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України (спільний розгляд адміністративної, цивільної, господарських палат), викладеною у постанові від 11.11.14. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. У розумінні приписів наведених норм суб'єкт, право якого порушене може захистити його у конкретний спосіб, що передбачений законом або договором. Способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу, які передбачені законом (договором) повинні бути спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів. Проте, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав (визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Полтавській області про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою) не призводить до поновлення порушених прав позивача та не забезпечує їх реального захисту, що помилково не було враховано господарськими судами обох інстанцій та узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 30.09.08. Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду в частині визнання недійсними спірних наказів підлягає скасуванню, із залишенням без змін у цій частині рішення місцевого господарського суду з мотивів, викладених у постанові суду касаційної інстанції; в решті постанова залишається без змін, а касаційна скарга задовольняється. Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
В частині припинення провадження у справі та відмови у позові про визнання дійсним договору і визнання права користування землею, судові акти скаржником не оскаржені, а тому колегією суддів не переглядалися.
Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.15 у справі №917/1741/14 скасувати в частині задоволення позову про визнання недійсними і скасування наказів Головного управління Держземагентства у Полтавській області про надання ОСОБА_6 дозволів на розроблення документації із землеустрою, та залишити в силі у цій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.14. В решті постанову залишити без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Головуючий, суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Сервисы для юристов