ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2015 року Справа № 910/17019/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача),
Грека Б.М.,
Кривди Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ПАН-ТАКСІ"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 03.12.2014 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 рокуу справі№910/17019/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПАН-ТАКСІ"доНаціональної телекомпанії Українипровідшкодування збитків у сумі 159 151,92 грн.,та за зустрічним позовомНаціональної телекомпанії УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "ПАН-ТАКСІ"простягнення 37 756,01 грн.,за участю представників:
позивача - Руденка О.В.,
відповідача - Плотникова Я.І.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2014 року ТОВ "ПАН-ТАКСІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення збитків в розмірі 149 945,69 грн., посилаючись на пошкодження переданих в орендне користування автомоболів, та неустойки за порушення строків повернення автомобіля в розмірі 9 206,23 грн.
У жовтні 2014 року Національна телекомпанія України звернулась до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ "ПАН-ТАКСІ" про стягнення пені у розмірі 28 525,11 грн. та штрафу у розмірі 9 160,90 грн. за порушення умов Договору №1-41/4 від 01.04.2013 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 року (головуючий суддя Підченко Ю.О., судді Стасюк С.В., Трофіменко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року, в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у зустрічному позові відмовити.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судами, 01.04.2013 року між ТОВ "ПАН-ТАКСІ" (виконавець) та Національною телекомпанією України (замовник) було укладено Договір №1-41/4, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати за плату замовнику послуги оренди легкових автомобілів без водіїв.
Передача автомобілів, що орендуються, в користування замовника та відповідно їх повернення, оформлюється актом приймання-передачі автомобіля (п. 1.2 Договору).
У відповідності до п. 1.5 Договору строк надання послуг (оренди автомобілів): з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2013 р.
Пунктом 2.1.3 Договору визначено, що виконавець зобов'язаний передати автомобілі в користування замовника до 01 квітня 2013 р. та оформити передачу відповідним актом приймання-передачі автомобіля.
Пунктом 2.1.6 Договору визначено обов'язок виконавця за власний рахунок здійснювати сервісне обслуговування та ремонт орендованих автомобілів відповідно до регламенту та умов, встановлених заводом-виробником і відповідною технічною документацією на такі автомобілі.
У відповідності до п. 2.2.4 Договору замовник зобов'язаний забезпечити збереження автомобілів та підтримання їх в належному для використання технічному стані.
Відповідно до п. 5.3 Договору за порушення виконавцем строків надання послуг з нього стягується пеня в розмірі 0,1% від вартості договору за кожен день прострочення надання послуг, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.
Розглядаючи справу суди встановили, що актом приймання-передачі від 01.04.2013 р., позивач передав відповідачу в орендне користування легкові автомобілі, а саме: Mitsubishi Galant 2.4 I. (номерний знак "АА8674ІК", номер кузова 4MBSRDM1А9Е705279), Mitsubishi Galant 2.4 I. (номерний знак "АА8675ІК", номер кузова 4MBSRDM1А9Е705348) та Mitsubishi L 200 (номерний знак "АА8708ІК", номер кузова MMBJNKB408D086043).
Звертаючись до суду з позовом ТОВ "ПАН-ТАКСІ" зазначало, що автомобілі Mitsubishi Galant 2.4 I. (номерний знак "АА8674ІК", номер кузова 4MBSRDM1А9Е705279), Mitsubishi Galant 2.4 I. (номерний знак "АА8675ІК", номер кузова 4MBSRDM1А9Е705348) та Mitsubishi L 200 (номерний знак "АА8708ІК", номер кузова MMBJNKB408D086043) були повернуті відповідачем за первісним позовом з орендного користування з пошкодженнями чим йому було завдано збитків у розмірі 149945,69 грн. про, що свідчать складені оцінювачем Стрілець А.В. звіти №4012, №4014, № 4015 від 14.08.2013 р.
В силу ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Сервисы для юристов