ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2015 року Справа № 5021/886/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційні скаргиДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановиХарківського апеляційного господарського суду від 01.04.15у справі№5021/886/2011господарського судуСумської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.М.В.Фрунзепростягнення сумиза участю представників від:позивачаЯковенко П.А. (дов. від 19.09.14)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Ухвалами Вищого господарського суду України від 21.05.15 прийнято до провадження касаційні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.15. Враховуючи взаємопов'язаність скарг та судових актів, які ними оскаржуються, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність їх об'єднання в одне провадження з винесенням за результатом їх розгляду однієї постанови.
Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.М.В.Фрунзе звернулося в порядку ст.117 ГПК України до господарського суду Сумської області з заявою про визнання наказу у даній справі від 02.08.11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені, річних та інфляційних втрат, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.02.15 (суддя Зражевський Ю.О.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Горбачової Л.П., суддів: Істоміної О.А., Потапенко В.І.), визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Сумської області від 02.08.11 у даній справі про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 94759,67 грн. пені, 443263, 65 грн. інфляційних збитків, 233921,05 грн. 3% річних, 19834,03 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із вищевказаними судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, відмовити в задоволенні заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на порушення судами п. 2.5 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 3, 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894.
Також предметом касаційного оскарження є постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді
Горбачової Л.П., суддів: Істоміної О.А., Потапенко В.І.), якою скасовано ухвалу господарського суду Сумської області від 11.02.15 (суддя Зражевський Ю.О.), про задоволення заяви ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України", відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 02.08.11 № 5021/886/2011 до виконання, видання ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" дублікату наказу №5021/886/2011 від 02.08.11.
Відмовляючи у видачі дублікату наказу та у відновленні строку на пред'явлення наказу до виконання, апеляційний суд виходив з того, що всилу ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", відсутній обов'язок, встановлений цим наказом.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач просить її скасувати, ухвалу господарського суду Сумської області від 11.02.15 залишити без змін. Скарга обґрунтована посиланням на невірне застосування апеляційним судом ст.119 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач надав відзив, у якому заперечує проти доводів касаційних скарг, просить їх залишити без задоволення, постанову - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг та відзиву на них, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням господарського суду Сумської області від 21.07.11 у даній справі з відповідача на користь позивача стягнуто 94759,67 грн. пені, 443263,65 грн. інфляційних збитків, 233921,05 грн. 3% річних, 19834,03 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У частині стягнення 1211458,94 грн. основного боргу провадження припинено постановою Вищого господарського суду України від 22.12.11 (в решті, тобто в частині стягнення, рішення залишене без змін).
На виконання рішення видано наказ про стягнення з ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" 94759,67 грн. пені, 443263,65 грн. інфляційних збитків, 233921,05 грн. - 3% річних, 19834,03 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно з протоколом від 21.11.11 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" списано заборгованість ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" на суму 771944,37 грн., що складається з 94759,67 грн. пені, 443263,65 грн. інфляційних збитків, 233921,05 грн. 3% річних відповідно до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" №3319-VI від 12.05.11 та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.11 №894. Предметом списання є заборгованість боржника - ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" за спожитий природний газ, яка виникла до 01.01.11 і не була сплачена відповідачем станом на дату набрання чинності вказаним Законом.
Боржником в порядку передбаченому Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постанови КМУ "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" надіслано стягувачу повідомлення про списання кредиторської заборгованості від 21.11.11.
Зазначені обставини стали підставою визнання наказу у справі №5021/886/2011, в частині стягнення з ПАТ "Сумське "НВО ім.Фрунзе" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 94759,67 грн. пені, 443263,65 грн. інфляційних збитків, 233921,05 грн. - 3% річних, 19834,03 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, таким, що не підлягає виконанню. Судові акти з цього приводу є предметом оскарження в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
04.06.11 набув чинності ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11 №3319-VI. Статтею 1 цього закону передбачено, що його дія поширюється, на підприємства, незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електроенергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 ст.2 ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Пунктом 2.5 вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 08.08.11 №894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, п.6 якого передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу, - в даному випадку - 21.11.11.
Скаржник зазначає, що будь-які штрафні санкції в бухгалтерському обліку відображаються виключно на підставі прийнятих судових рішень, а відтак, під час судового розгляду справи протокол про списання заборгованості по штрафним санкціям, не є підставою для висновку про припинення обов'язку відповідача у цій частині.
Однак, п.2.2 ЗУ "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ" встановлено умови списання заборгованості пені, штрафних та фінансових санкцій: нарахована підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, і не сплачена на дату набрання чинності Законом. Таким чином, законодавством не встановлено обов'язкової вимоги до відображення такої заборгованості в бухгалтерському обліку підприємства, тим більше, на підставі судового рішення.
Таким чином, враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем дотримано вимоги законодавства щодо процедури списання заборгованості, а тому задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованим та законним.
Сервисы для юристов