ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2014 року Справа № 910/2164/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Черкащенка М.М.
суддів: Нєсвєтової Н.М.
Жукової Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014
у справі №910/2164/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТЛАЙН- ІТ"
до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
про стягнення 113899,00 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Кулінічев А.Д. - за довіреністю;
від відповідача: Болейко-Чечуй В.О. - за довіреністю.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФТЛАЙН-ІТ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про стягнення 113 899,00 грн. заборгованості за договором № 3-2/276-11 від 29.12.2011р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. у справі № 910/2164/14 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р., яку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 р. повернуто заявникові на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою апеляційного суду Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року про повернення апеляційної скарги у даній справі, а справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Форма і зміст апеляційної скарги визначені положеннями статті 94 Господарського процесуального кодексу України, частиною 3 якої встановлено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Судом апеляційної інстанції встановлено, і це не заперечується скаржником, що до апеляційної скарги №8/8.4-109-14 від 21.03.2014р. не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, в зв'язку з чим апеляційна скарга повернута скаржникові на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому, суд апеляційної інстанції послався на те, що у даному випадку Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України не звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки спір у даній справі не пов'язаний з питаннями, що стосуються його повноважень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, вважає його правомірним та таким, що відповідає матеріалам справи, виходячи з наступного.
Так, з 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", норми якого визначають правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.
Сервисы для юристов