Постанова ВГСУ від 11.06.2014 року у справі №905/8555/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 905/8555/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р.у справі № 905/8555/13 господарського суду Донецької областіза позовомдержавного підприємства "Донецька залізниця"допублічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"простягнення 955,32 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з`явилися;

відповідача: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Донецька залізниця", м. Донецьк звернулося з позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь 955,32 грн., яка складається з: 872,88 грн. плати за маневрову роботу, 79,08 грн. збору за телеграфні повідомлення та 3,36 грн. плати за користування вагонами.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2014р. (суддя: Забарющий М.І.) у справі № 905/8555/13 позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" 872,88 грн. плати за маневрову роботу та 3,36 грн. плати за користування вагонами. В решті позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що радіологічний контроль є частиною митного оформлення товарів, отже, маневрові роботи, які необхідні для здійснення радіологічного контролю є частиною тих операцій, які необхідні для здійснення митного оформлення товарів (ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України), і які в силу Митного кодексу України проводяться за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб, як і плата за користування вагонами. Суд першої інстанції дійшов висновку, що маневрові роботи для проведення радіологічного контролю повинні відображатись у накопичувальній картці згідно п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів. Стосовно плати за користування вагонами суд послався на ч.3 ст.119 Статут залізниць України та абз. 3. п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів. Відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення телеграфного збору, суд виходив з необґрунтованості заявлених вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року (головуючий суддя: Татенко В.М., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь задоволено. Рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2014 року у справі № 905/8555/13 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" 872,88 грн. - плати за маневрову роботу, 3,36 грн. - плати за користування вагонами та 1720,50 грн. на відшкодування судового збору за звернення з позовом - скасовано. У задоволені позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Державного підприємства "Донецька залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за подання апеляційної скарги 913,50 грн.

Державне підприємство "Донецька залізниця" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. у даній справі, а рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2014 р. залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Сторони, згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.03.2013р. відповідачем зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію Валуйки Південно-Східної залізниці відвантажив на адресу ТОВ "Транс Погран Услуги" за залізничною накладною СМГС № 48217921 у напіввагоні № 54758339, вантаж - "прокат плаский із заліза або нелегованої сталі. Сталь листова, не зазначена в алфавіті.

Вищезазначений вагон, виходячи із даних п.27 залізничної накладної є приватним.

Радіологічний контроль вантажу в митних органах відправлення здійснений не був.

На прикордонній станції, Куп'янськ-Сортувальний, зазначений вагон був затриманий.

Затримка вагону відбулася о 20-25 до 01-00 05.03.2013р.

Вказані обставини засвідчені актами загальної форми №№ 2740, А334.

За час затримки спірного вагону залізницею були нараховані додаткова плата та збори, яка склала 955,32 грн., а саме: 872,88 грн. - плата за маневрову роботу, 79,08 грн. - збір за телеграфне повідомлення та 3,36 грн. - плата за користування вагонами.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 307 Господарського кодексу України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно § 1 статті 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, відправник повинен додати до накладної супровідні документи, необхідні для здійснення митних та інших правил.

Розділ 2 статті 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачає, що відповідальність відправника перед залізницею за наслідки, що виникли у результаті відсутності, недостатності чи неправильності супровідних документів та у разі затримки перевезення через ненадання цих документів має сплатити залізниці штрафи та збори.

Виходячи з умов п.1 § 1 ст. 15 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, стягнення провізних платежів (до яких, відповідно §1 ст. 13 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, відносяться додаткові збори та витрати, що виникли за період від прийняття вантажу до перевезення до його видачі одержувачу), які виникли під час перевезень по залізницях відправлення здійснюється з відправника на станції відправлення або у відповідності з діючими на залізницях відправлення внутрішніми правилами.

Відповідно до §7 статті 21 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, якщо під час перевезення або видачі вантажу з вини вантажовідправника або вантажоодержувача виникнуть перешкоди до його перевезення або видачі, то залізниці сплачуються всі витрати, що понесені нею за затримку перевезення або видачі. Якщо такі перешкоди виникнуть на дорозі відправлення, то платежі по таким витратам розраховуються відповідно до внутрішніх правил та тарифів, що застосовуються залізницями для таких перевезень. Всі платежі по вищезазначеним витратам вписуються до накладної та стягуються з відправника, одержувача або платника (експедиторської організації, фрахтового агента тощо) в залежності від того, хто з них здійснює оплату провізних платежів.

За приписами ч.ч.1, 8 ст. 319 Митного кодексу України, товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. При вивезенні товарів за межі митної території України радіологічний контроль може здійснюватися в органах доходів і зборів відправлення при завершенні митного оформлення або у пунктах пропуску через державний кордон України при завершенні митного контролю товарів.