ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2014 року Справа № 44/246-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ", м. Київ на постанову від 25.03.2014 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 44/246-б господарського суду м. Києваза заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ", м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест", м. Київпровизнання банкрутомліквідаторарбітражний керуючий Мегеря А.В.в судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "ЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ"Віценко А.Г., довір.,ТОВ "НВФ "Реле"Колос Ю.В., довір., Качмар О.Й., довір.,ТОВс "Реле-Інвест"Юрченко В.Я., довір.,ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.09.2011 року порушено провадження у справі № 44/246-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест" (далі - Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ" (далі - Кредитор) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду м. Києва від 21.09.2011 року Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Круглова Сергія Сергійовича, якого зобов'язано виконати дії та заходи у ліквідаційній процедурі, передбачені нормами Закону про банкрутство.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.04.2014 року (суддя - А.М. Івченко) клопотання компанії Фріпорт Універсал Інк. (Freeport Universal Inc.) (далі-Компанія) від 24.12.2012 року та від 30.01.2012 року про заміну кредитора задоволено, ухвалено при подальшому розгляді справи врахувати факт заміни кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" (далі-Фірма) на нового кредитора - компанію Фріпорт Універсал Інк. (Freeport Universal Inc.) та вважати компанію Фріпорт Універсал Інк. (Freeport Universal Inc.) кредитором у справі про банкрутство Товариства тощо.
Не погоджуючись частково з цією ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 29.01.2014 року про заміну кредитора - Фірму на Компанію та виключення Фірми з числа кредиторів Боржника, а також відмовити у задоволенні клопотання Компанії від 24.12.2012 року про заміну кредитора у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу задоволено, а ухвалу господарського суду м. Києва від 29.01.2014 року скасовано.
Не погоджуючись з цією постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року, а ухвалу господарського суду м. Києва від 29.01.2014 року "залишити без змін".
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст. 5, 8, 32, 33 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст.ст. 22, 512, 623, 653 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи клопотання Компанії про заміну кредитора у справі, місцевий суд встановив, що остання набула право вимоги до Боржника за договором про розірвання договору на участь в дольовому будівництві на підставі договору про відступлення права вимоги, оскільки надало платіжні документи про перерахування винагороди за таке отримане право. Також суд вказав, що арбітражний керуючий має внести зміни до реєстру вимог кредиторів, оскільки змінюється не зобов'язання, а лише особа кредитора за вимогою до Боржника.
Скасовуючи таке рішення суду та відмовляючи Компанії у задоволенні клопотання про заміну кредитора у справі, апеляційний суд вказав, що попередній кредитор (компанія "Файненс енд Консалтінг ЛТД") не мав право передавати право вимоги до Боржника, оскільки не володів цим правом на момент його відступлення на користь Компанії, оскільки не мав повного пакету оригіналів документів, що підтверджують, в свою чергу, перехід право вимоги від Фірми до компанії "Файненс енд Консалтінг ЛТД" на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.06.2012 року.
Однак суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені з невірним застосуванням норм законодавства.
При цьому, касаційний суд також не погоджується із доводами скаржника, якими останній заперечує право на оскарження ухвали про заміну кредитора у справі про банкрутство та заперечує повноваження господарського суду на винесення такої ухвали, у зв'язку із чим зазначає про наступне.
Нормами Закону про банкрутство підстави та порядок заміни кредитора у справі про банкрутство не врегульовані.
Натомість, виходячи із приписів ч. 2 ст. 41 ГПК України, у цьому випадку слід керуватись нормами ГПК України.
За приписами ж ст. 25 ГПК України передбачено право суду залучити до участі у господарській справі правонаступника відповідної сторони у разі заміни, зокрема кредитора в зобов'язанні. Відповідно до норм ст.ст. 1, 52 Закону про банкрутство кредитор є стороною у справі про банкрутство.
Таким чином, всі питання щодо залучення до участі нових учасників провадження у справі про банкрутство, а також здійснення заміни учасників (сторін) в такій справі відноситься виключно до повноважень та компетенції господарського суду та вирішується за ухвалою суду.
А тому спростовується довід скаржника, з посиланням на визначені нормами ст. 52 Закону про банкрутство особливості порядку, виявлення, розгляду та визнання кредиторських вимог до відсутнього боржника, що для заміни кредитора у справі достатнім є вирішення цього питання лише ліквідатором.
Стосовно суті порушеного та розглянутого питання слід вказати про таке.
Так, у справі про банкрутство при розгляді вимог кредиторів на підставі поданих ними заяв та доданих доказів розглядаються ці кредиторські вимоги на предмет їх підтвердженності доказами у справі, а не оцінюється правомірність (відповідність законодавству) виникнення підстав таких вимог.
Слід наголосити на тому, як встановили суди та вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду є клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство в результаті правочину з уступки права вимоги.
Отже, виходячи із системного аналізу норм ст. 25 ГПК України та ст.ст. 1, 14, 52 Закону про банкрутство, за аналогічним порядку розгляду судом вимог кредиторів є порядок розгляду заяви про заміну кредитора.
Відповідно до норм ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Виходячи з приписів ст. 519 цього ж кодексу за правочином з уступки права вимоги може бути передане лише дійсне зобов'язання. Так, за приписами ч. 1 цієї статті первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 517 цього кодексу первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Сервисы для юристов