Постанова ВГСУ від 11.06.2014 року у справі №18/3399/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 18/3399/11

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 р. (головуючий суддя Сіверін В.І., судді Івакіна В.О., Медуниця О.Є.)на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2013 р. (суддя Кльопов І.Г.)у справі№ 18/3399/11 Господарського суду Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4пророзірвання договору найму, стягнення заборгованості та виселення з об'єкта найму,

за участю представників:позивачаГамкрелідзе К.Ю., Деревянко І.В.,відповідачаОСОБА_7,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.12.2011 р. у справі №18/3399/11 (суддя Киричук О.А.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору найму від 08.11.2010 р., стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в розмірі 50.400,00 грн. за період з травня по листопад 2011 р. та виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 130 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Харківський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд у зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 19.06.2013 р. рішення у справі скасував, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову, зокрема, в частині розірвання договору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивач реалізував своє право на односторонню відмову від договору найму, вказаний договір припинив свою дію з 12.08.2011 р., у зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання договору не підлягають задоволенню.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2013 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. у справі №18/3399/11 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з нежитлового приміщення загальною площею 130,0 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна" заборгованості з орендної плати в розмірі 50.400,00 грн. Рішення Господарського суду Полтавської області від 01.12.2011 р. у цій частині (про задоволення позовних вимог про виселення відповідача та стягнення заборгованості) залишено в силі. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. (якою відмовлено в задоволенні позовних вимог про розірвання договору) залишено без змін.

У вересні 2013 р. відповідач звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 01.12.2011 р. у справі №18/3399/11.

У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 вказував на те, що на час прийняття господарським судом 01.12.2011 р. рішення власником об'єкта найму була інша юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "РД СПОРТ".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.10.2013 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 р., заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 01.12.2011 р. у справі № 18/3399/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума України" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору найму, стягнення заборгованості з орендної плати та виселення з об'єкта найму. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, прийнятими за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати в повному обсязі та відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст. 112-114 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. При цьому згідно з ч. 2 ст. 114 ГПК України перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Полтавської області від 01.12.2011 р. у даній справі, її заявник не врахував наступного.

Харківський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд за скаргою відповідача, постановою від 19.06.2013 р. рішення у справі скасував, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2013 р. у справі № 18/3399/11 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору та залишено в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 01.12.2011 р. в частині задоволення позовних вимог про виселення відповідача з нежитлового приміщення та стягнення з відповідача заборгованості.

Тобто, у даній справі Харківським апеляційним господарським судом 19.06.2013 р. було прийнято нове рішення по суті вимог, яке у свою чергу було частково скасовано Вищим господарським судом України з ухваленням остаточного рішення щодо всіх заявлених вимог.

При цьому місцевим господарським судом під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з викладеними у ній вимогами про скасування рішення у повному обсязі, цього враховано не було, в результаті чого рішення було переглядуто повністю (за всіма трьома позовними вимогами), в тому числі в частині, котру вже було скасовано судом апеляційної інстанції та щодо якої останнім прийнято нове рішення.

З огляду на прийняття саме судом касаційної інстанції остаточного судового рішення, у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не було підстав для звернення із заявою до місцевого суду про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Пунктом 8.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (абзацами 1-3) передбачено, що згідно з ч. 1 ст. 114 ГПК перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим господарським судом, який прийняв це рішення, але в іншому складі суду. Що ж до постанов апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено чи скасовано рішення суду першої інстанції, то їх перегляд за нововиявленими обставинами здійснюється не місцевим судом, а судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення (частина друга статті 114 ГПК). У випадках, коли після перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку воно було залишене без змін, перегляд його за нововиявленими обставинами здійснюється тим судом першої інстанції, який прийняв це судове рішення, незалежно від того, що воно було предметом перегляду в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до абз. 6 п. 8.2, п. 8.5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України якщо судове рішення було скасоване апеляційною інстанцією, то місцевий господарський суд повинен відмовити у прийнятті заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, про що виноситься ухвала.

Подання до господарського суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке в апеляційному чи в касаційному порядку скасоване повністю чи частково або змінене (якщо порушується питання про його перегляд за нововиявленими обставинами саме у зміненій чи скасованій частині), виключає такий перегляд. Тому в зазначених випадках господарський суд повинен відмовити у прийнятті заяви і винести з цього приводу ухвалу.

Крім того, суди апеляційної і касаційної інстанцій (з урахуванням змісту частини другої статті 114 ГПК) відмовляють у прийнятті заяв про перегляд за нововиявленими обставинами тих своїх постанов, якими залишено без змін (у силі) судові рішення попередніх інстанцій. У таких випадках заявники вправі у загальному порядку порушувати питання про перегляд за нововиявленими обставинами саме цих (залишених без змін чи в силі) судових рішень, звертаючись до тих судів, якими їх прийнято.

Ухвали про відмову в прийнятті заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не підлягають оскарженню.

За таких обставин, здійснюючи перегляд за нововиявленими обставинами рішення, місцевим господарським судом, з висновком якого погодився апеляційний суд, не було дотримано правил інстанційної підсудності щодо перегляду таких рішень та допущено порушення ч. 2 ст. 114 ГПК України, а тому оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню.