ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2016 року Справа № 917/1266/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)
судді: Данилова М.В., Корсак В.А.
розглянувши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_1на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015р. у справі господарського суду№917/1266/15 Полтавської області за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_2дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення грошових коштів не з'явився не з'явився
У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Яценко О.В. розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 10.05.2016р. №08.03-04/1496 було призначено автоматичну зміну складу колегії судів у справі №917/1266/15, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.05.2016р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б. (доповідач), судді Данилова М.В., Корсак В.А.
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача на користь позивача 24213,33грн. основного боргу за оренду нежитлового приміщення, 8473,19грн. інфляційних втрат, 1448,06грн. збитків (вартість ремонту пошкодженого кондиціонеру) та 1827,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.09.2015р. (суддя Кльопов І.Г.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 24213,33грн. основного боргу за оренду нежитлового приміщення, 8473,19грн. втрат від інфляції, 1448,06грн. збитків (вартість ремонту пошкодженого кондиціонеру) та 1827,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015р. (судді Істоміна О.А., Білецька А.М., Тарасова І.В.) (з урахуванням ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2016р. про виправлення описки) за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2015р. скасовано в частині стягнення 1448,06грн. вартість ремонту пошкодженого кондиціонеру та в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в скасованій частині відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2015р. залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме в частині стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 11650,00грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 05.05.2014р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення, згідно умов договору орендодавець на підставі Закону України "Про оренду майна" передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 38,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Розділом 4 договору сторони визначили, що договір вступає в дію з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого приміщення і діє з 05.05.2014р. безстроково.
На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 38,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на підставі акту приймання-передачі.
За умовами п.3.1 договору орендар сплачує орендодавцю плату за використання приміщення щомісячно в розмірі 3200,00грн. Орендна плата сплачується орендодавцю наперед не пізніше 5-го числа поточного місяця з 01.06.2014р. (п.3.2 договору).
Пунктом 4.2 договору передбачено, що договір може бути розірваний за погодженням сторін, а також за ініціативою однієї із сторін в разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 реалізував своє право на односторонню відмову від договору та за актом приймання-передачі від 18.05.2015р. отримав від орендаря нежитлове приміщення, яке було предметом договору оренди від 05.05.2014р.
Таким чином, суди дійшли до висновку, що договір вважається розірваним з 18.05.2015р.
Проте, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, вчинене під час дії цього договору.
Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення виходили з того, що за ствердження позивача, відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату за період з 01.10.2014р. по 18.05.2015р. в сумі 24213,33грн., інфляційні втрати в розмірі 8473,19 грн. та збитки (вартість ремонту пошкодженого кондиціонеру) в розмірі 1448,06грн.
Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з приписів ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, якою передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського Кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Сервисы для юристов