Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 11.05.2016 року у справі №910/4427/14

Постанова ВГСУ від 11.05.2016 року у справі №910/4427/14

11.02.2017
Автор:
Просмотров : 150

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 910/4427/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 рокуу справі господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон", м. Київдо1. Київської міської ради, м. Київ; 2. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаГоловного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, м. Київза участюПрокуратури міста Києва, м. Київпростягнення суми

за участю представників

прокуратури: Попенко О.С.,

позивача: Нікіташ С.П.,

відповідача-1: Семенюк Н.М.,

відповідача-2: Комарницький В.С.,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон" (далі за текстом - ТОВ "ФК "Новий регіон") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.10.2015 року) до Київської міської ради та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві та за участю прокуратури міста Києва про стягнення з Київської міської ради за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ФК "Новий регіон" 6 017 865 грн. та 1 435 821, 60 грн. процентів за користування коштами.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 26.10.2015 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вищезазначені судові акти мотивовані безпідставністю та необгрунтованістю позовних вимог, оскільки позивач фактично звернувся з вимогою (згідно заяви про зміну предмету позову) про стягнення грошових коштів за недійсним Договором № Д-2010/03/18/1;606 від 18.03.2010 року до відповідача-1, який, як встановлено судами, не був стороною даного Договору та не отримував сплачені позивачем кошти на виконання цього Договору; враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлено вимоги лише до відповідача-1, а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України позивачем не подано, суди попередніх інстанцій розглянули позовні вимоги, заявлені до відповідача-1, оскільки позивачем позовні вимоги до відповідача-2 не заявлялись; при цьому, за відсутності підстав для задоволення основної вимоги (про стягнення з Київської міської ради 6 017 856 грн.), суди дійшли висновків про необхідність відмови також і у задоволенні додаткової вимоги - про стягнення з Київської міської ради 1 435 821, 60 грн. процентів за користування коштами, як похідної від основної вимоги.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "ФК "Новий регіон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2015 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Київською міською радою до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1 проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а представники відповідачів та прокурор проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Третю особу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вона не скористалась передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.03.2010 року ТОВ "ФК "Новий регіон" (покупець) і Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (продавець) укладено Договір купівлі-продажу акцій ВАТ "Київгаз", згідно умов якого покупець за результатами аукціону, проведеного 18.03.2010 року, придбав у продавця пакет акцій ВАТ "Київгаз" у кількості 1 614 144 штук за ціною 6 017 865 грн.

Відповідно до платіжних доручень від 03.03.2010 року № 7 на суму 601 786, 50 грн., від 15.04.2010 року № 24 на суму 2 407 146 грн., від 17.05.2010 року № 35 на суму 3 008 932, 50 грн. вартість акцій сплачено ТОВ "ФК "Новий регіон" у повному обсязі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2010 у справі № 7/365 визнано недійсним Договір № Д-2010/03/18/1;606 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Київгаз" у кількості 1 614 144 штук, що становить 28, 64 % статутного капіталу ВАТ "Київгаз", укладений 18.03.2010 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "ФК "Новий регіон"; визнано право власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на 1 614 144 штук простих іменних акцій ВАТ "Київгаз", що становить 28, 64 % статутного капіталу ВАТ "Київгаз".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011 року рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2010 року у справі № 7/365 залишено без змін, а мотивувальну частину рішення частково змінено, оскільки нікчемними, зокрема, є правочини, які порушують публічний порядок.

Позовні вимоги у даній справі обгрунтовано тим, що позивачем на виконання Договору купівлі-продажу акцій від 18.03.2010 № Д-2010/03/18/1;606 було перераховано грошові кошти, а суд, встановивши нікчемність цього Договору у справі № 7/365, не застосував двосторонню реституцію до сторін даного Договору купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року № 9 роз'яснено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст