ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2016 року Справа № 910/10271/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.02.2016у справі№910/10271/15 Господарського суду міста Києва за позовомДочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" простягнення грошових коштів за участю представників:
позивача: Іванська О.А. (представник за дов. від 01.02.2016 б/н),
відповідача: Рубінс А.А. (представник за дов. від 25.03.2015 №422)
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 9 021,41 грн. 3% річних в сумі, 325081,23 грн. втрат від інфляції та 53332,46 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К від 07.10.2013 (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013) щодо своєчасної оплати поставленого товару.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 у справі №910/10271/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 68245,08 грн. втрат від інфляції, 9021,41 грн. 3% річних, 44 856,46 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою у даній справі, ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права. Зокрема як зазначається скаржником: судами порушено приписи ч.3 ст. 653 ЦК України, а саме незаконно стягнуто з відповідача індекс інфляції, 3% річних та пеню за період, коли не існувало суми заборгованості за спірним договором, враховуючи внесені зміни до порядку розрахунків за договором; судами не взято до уваги пояснення представника відповідача, що жодним рішенням по справі №910/5799/15 не було підтверджено порушення умов оплати на 204 дні; висновок суду щодо порушення відповідачем умов договору з січня 2014 (протягом 204 днів) суперечить ст.ст. 640, 653 ЦК України; судом не було надано оцінку листу позивача від 25.07.2014 № 3/186 та оцінки всім доказам, що були надані відповідачем, що є, на думку скаржника, порушенням ст. 4-2 ГПК України.
У відзиві ДП "Фаворит-Плюс" просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
ДП "Фаворит-Плюс" у своєму клопотанні також просить про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні, яка не підлягає задоволенню, оскільки ДП "Фаворит-Плюс" не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно із ст. 28 ГПК України, з числа, як своїх працівників, так і осіб не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів щодо неможливості такої заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника ДП "Фаворит-Плюс" суду не надано.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 07.10.2013 між відповідачем в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (покупець) та позивачем (постачальник) було укладено договір на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013) (далі - договір).
Відповідно до п. 4.1. договору строки поставки продукції - етап № 1 по енергоблоку № 1 - 30 робочих днів з дати виконання покупцем п. 3.5.1. договору. Етап № 2 по енергоблоку № 2 - 30.06.2014 року, в подальшому змінено на 01.11.2014 року.
Згідно з п. 3.5.1. договору поставки, покупець перераховує аванс на підставі виставленого постачальником рахунку в розмірі 30% від суми договору, що складає 1375027,20 грн. протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору.
Відповідно до п. 3.5.2. договору, остаточна оплата продукції проводиться в 2014 році протягом 10 (десяти) банківських днів з дати пред'явлення покупцю актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів починаючи з січня 2014 року.
В подальшому, п. 3.5.2. договору було доповнено абзацом у наступній редакції, остаточна оплата актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів здійснюється покупцем шляхом утримання 30% суми актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів в погашення сплаченого авансу згідно п. 3.5.1. договору, залишок 70% суми актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів підлягає оплаті згідно умов договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі № 910/5799/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2015, встановлені обставини, які відповідно до ст. 35 ГПК України не доводяться знову при вирішення даного спору, а саме те, що позивач свої зобов'язання щодо поставки продукції у 2013 році (І етап) виконав в повному обсязі. Судом також встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо розрахунку за поставлену продукцію у встановлений умовами договору строк (січень 2014) не виконав, прострочив оплату поставленого обладнання, Акти прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів у встановлений договором № ПУ-33764-К не оплатив у термін - 10 банківських днів. В порушення умов договору, оплата остаточно відповідачем була здійснена лише 20.08.2014 в розмірі 538 041,60 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за договором.
Відповідно до ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Сервисы для юристов