ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2017 року Справа № 926/22/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 у справі№ 926/22/16 Господарського суду Чернівецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго"доЧернівецької міської ради провизнання договору оренди землі № 931ю укладеним
за участю представників: позивачаПрокопець Б.М. - предст., дов від 16.01.2017відповідачаЮзьків М.І. - предст., дов. від 07.03.2017;
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" звернулося до господарського суду з позовом до Чернівецької міської ради про визнання договору оренди землі № 931ю укладеним в редакції типового договору. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням 60 сесії Чернівецької міської ради VІ скликання від 03.02.2015 № 1501 затверджені проекти відведення та надані позивачу в орендне користування земельні ділянки, зокрема, земельна ділянка площею 0,0195 га для обслуговування трансформаторної підстанції; у зв'язку з тим, що проект договору оренди землі на вказану земельну ділянку відповідачем не надав позивачу на погодження та підписання позивач направив відповідачу договір оренди землі в редакції типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ "Про затвердження типового договору оренди землі" № 220 від 03.03.2004, однак, у встановлений статтею 181 Господарського кодексу України строк, відповідач підписаний примірник договору не повернув, підстав щодо не підписання не повідомив.
Відповідач не заперечив проти укладення договору оренди землі, однак зазначив, що запропоновану позивачем редакцію типового договору необхідно доповнити умовами щодо обов'язку орендаря здійснити нарахування та сплату одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців за фактичне користування земельною ділянкою відповідно до рішення органу місцевого самоврядування.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 (суддя Скрипничук І.В.) позов задоволено частково, визнано укладеним договір оренди землі в редакції типового договору, доповненого Особливими умовами:
"Орендар сплачує одноразовий внесок за фактичне користування земельною ділянкою на розрахунковий рахунок: Чернівецьке УК м.Чернівці (цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування), код ЄДРПОУ 37978173, р/р 31513931700002 в ГУДКСУ у Чернівецькій області, МФО 0856135, код платника: 50110000, 01-ДМБК та ЗВ на рахунок соціально-культурної інфраструктури міста від об'єктів господарювання.
Одноразовий внесок нараховується за три попередні роки, що передують дню набрання рішення у даній справі законної сили та розраховується за формулою: розмір орендної плати за один день помножити на кількість днів фактичного користування за мінусом (у разі наявності) суми сплаченої орендної плати за землю (земельний податок, орендна плата) за відповідний період. Орендар сплачує одноразовий внесок до 31.12.2017".
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 (судді: Матущак О.І. - головуючий, Дубник О.П., Юрченко Я.О.) рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 змінено, викладено абзац 2 пункту 38 договору оренди землі № 931ю в такій редакції: "Одноразовий внесок нараховується з дати прийняття рішення сесії про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду до дати укладення договору оренди землі". В решті рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо укладання договору в редакції типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження типового договору оренди землі" № 220 від 03.03.2004. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: в порушення статті 83 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, включивши до спірного договору умови, які не відповідають вимогам чинного законодавства та не були запропоновані позивачем; в порушення статті 82 Господарського процесуального кодексу України суди відступили від правових висновків Верховного суду України щодо застосування відповідних норм права; в порушення статей 4, 35 Господарського процесуального кодексу України суди не взяли уваги до уваги факти, встановлені рішеннями господарських судів щодо відсутності у орендаря обов'язку здійснювати сплату одноразового внеску. Заявник також зазначає, що суди неправомірно включили до договору умови щодо обов'язку орендаря сплачувати одноразовий внесок, що призвело до дисбалансу договірних відносин та завдає шкоди позивачу; спірні положення договору не відповідають приписам статей 156, 157 Земельного кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також висновкам, викладеним в рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи касаційної скарги.
Відповідач просив постанову у справі залишити без змін, зазначивши, що включення спірного пункту до договору оренди землі ґрунтується на приписах чинного законодавства, зокрема статей 12, 206 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", статей 2, 10, 26, 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та узгоджується з правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях № 1-9/2009 від 16.04.2009 та № 1-6/2010 від 01.04.2010.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивач (Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго") є власником нежитлової будівлі (трансформаторної підстанції) по вул. Руській, 261-Б в м. Чернівці.
03.02.2015 Чернівецька міська рада прийняла рішення № 639, яким затвердила Публічній акціонерній компанії "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" проект відведення земельної ділянки по вул. Руській, 261-Б, площею 0,0195 га терміном на 5 років для обслуговування трансформаторної станції. Пунктом 2 рішення ради зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити плату за фактичне користування земельними ділянками за минулий період в еквіваленті орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду, яку власник землі (територіальна громада міста Чернівців) міг отримати при своєчасному та належному оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 2.1. рішення визначено умовами договорів оренди землі передбачити нарахування плати за фактичне користування земельними ділянками за минулий період з дати прийняття рішень Чернівецької міської ради про надання Публічному акціонерному "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок в оренду до дати реєстрації договорів оренди землі в Чернівецькій міській раді, з врахуванням сплаченого земельного податку; пунктом 2.2. рішення міської ради встановлено термін сплати плати за фактичне користування земельними ділянками за минулий період до 31.01.2016.
Пунктом 2.4. цього рішення передбачено, що у разі не укладення договорів оренди землі Чернівецькою міською радою та Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" в зазначений термін (впродовж 90 календарних днів з дня оренди землі та сплати податку за фактичне користування земельними ділянками за минулий період) рішення вважається неукладеним.
Проект договору оренди землі вказаної земельної ділянки відповідач не надав позивачу для погодження та підписання, у зв'язку з чим позивач передав до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради Договір оренди землі від 10.11.2015 № 931ю, підписаний Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" в трьох примірниках в редакції типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідач у встановлений статті 181 Господарського кодексу України строк не повернув оформленого договору товариству, не надіслав протоколу розбіжностей та не повідомив про причини не підписання договору оренди землі № 931ю від 10.11.2015. Під час розгляду справи відповідач щодо укладення спірного договору оренди землі не заперечував, однак, зазначав, що запропоновану позивачем редакцію типового договору необхідно доповнити особливими умовами щодо обов'язку орендаря здійснити нарахування та сплату одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців за фактичне користування земельною ділянкою.
Задовольняючи позов про укладання спірного договору оренди землі у редакції типового договору з урахуванням особливих умов, у редакції, запропонованій відповідачем, місцевий господарський суд виходив з того, що сплата одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою передбачена пунктами 4.9-4.11 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання № 715 від 23.10.2008; наявність у Типовому договорі оренди землі, який затверджений рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2007 № 715, умови про сплату одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою не суперечить вимогам статті 179 Господарського кодексу України, статтям 14, 16 Закону України "Про оренду землі" та постанові Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 "Про затвердження типового договору оренди землі" № 220, адже ця норма не змінює визначені законом істотні умови договору оренди, а лише врегульовує питання сплати за фактичне користування землею за період до укладення договору, що не заборонено законодавством, та доповнює типові умови договору оренди, не змінюючи їх.
Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції з вказаними висновками погодився, однак, зазначив, що редакція особливих умов, запропонована відповідачем підлягає зміні з урахуванням пункту 4.9 Положення про порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях.
Судова колегія зазначає, що згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Законом України "Про оренду землі" встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (частина перша статті 6, стаття 13 Закону). Також частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі (стаття 14 Закону України "Про оренду землі").
Сервисы для юристов