ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2017 року Справа № 921/474/16-г/18
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.01.2017у справі№ 921/474/16-г/18 господарського суду Тернопільської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська"простягнення 1 550 000,00 грн.,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачане з'явився
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" (далі - ТОВ "Агрофірма "Постолівська") про стягнення з відповідача 1 550 000,00 грн. попередньої оплати за договором поставки № 86-07/2013 від 04.07.2013.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.09.2016 у справі № 921/474/16-г/18 (суддя Охотницька Н.В.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Постолівська" на користь позивача 1 550 000,00 грн. попередньої оплати за договором поставки № 86-07/2013 від 04.07.2013 та 23 250,00 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г. - головуючий, Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення господарського суду Тернопільської області від 22.09.2016 у справі № 921/474/16-г/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 у справі № 921/474/16-г/18, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення господарського суду Тернопільської області від 22.09.2016.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.04.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.04.2017 о 10 год. 10 хв.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 04.07.2013 між ТОВ "Агрофірма "Постолівська" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) було укладено договір поставки № 86-07/2013 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця товар (сою) в порядку та на умовах, визначених цим договором, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язався прийняти й оплатити товар.
Згідно з п. 1.5 Договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у Специфікації, що є додатком № 1 до цього договору.
У п. 1.7 Договору сторони погодили, що впродовж семи календарних днів з моменту укладення договору Покупець зобов'язався внести передоплату за поставку сої згідно цього договору в розмірі 1 550 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов'язався поставити товар до 31.09.2013.
Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили строк дії Договору до 01.10.2013.
Як зазначав позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором ним внесено в касу ТОВ "Агрофірма "Постолівська" в якості попередньої оплати за сою 1 550 000,00 грн., що, на думку ФОП ОСОБА_4, підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
Зазначаючи про невиконання ТОВ "Агрофірма "Постолівська" вимог Договору щодо поставки товару (сої) та неповернення передоплати, ФОП ОСОБА_4 звернувся з даним позовом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частинами 1, 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з доведеності позивачем внесення передоплати у сумі 1 550 000,00 грн. за Договором та невиконання ТОВ "Агрофірма "Постолівська" своїх зобов'язань за вказаним договором щодо поставки товару (сої).
Апеляційна інстанція, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у позові виходила з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту внесення передоплати за Договором та, відповідно, необґрунтованістю вимог щодо повернення суми попередньої оплати.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду виходячи з наступного.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на липень 2013) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на липень 2013) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Сервисы для юристов