Постанова ВГСУ від 11.04.2017 року у справі №916/2390/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 916/2390/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуКомунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі№ 916/2390/16 Господарського суду Одеської області за позовомКомунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" доПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавна фінансова інспекція в Одеській області простягнення 79 019,80 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явився

- відповідача: Клименко Б.В., дов. № 9 від 30.12.2016 (в режимі відеоконференції)

- третьої особи: Іванова О.О., дов. № 14 від 16.12.2016 (в режимі відеоконференції)

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна фінансова інспекція в Одеській області про стягнення суми основного боргу в зв'язку з завищенням тарифу на електроенергію - 59 077,11 грн, пені - 15 916,58 грн, інфляційного збільшення суми боргу - 2 814,11 грн, 3% річних - 1 212 грн, всього - 79 019,80 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.11.2016 у справі № 916/2390/16 (суддя Оборотова О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 (у складі головуючого судді Величко Т.А., суддів Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, КП "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 6.1., 6.11., 6.12. Правил користування електричною енергією, просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 916/2390/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач - ПАТ "Енергетична компанія Одесаобленерго", надало відзиви на касаційну скаргу, вважає її доводи необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між КП "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" (споживач) та ПАТ "Одесаобленерго" (постачальник) було укладено договори про постачання електричної енергії № 4073 від 03.09.2007, № 9589 від 27.08.2007.

Відповідно до п. 1 зазначених договорів постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до додатку № 5 договору № 9589 від 27.08.2007 розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 14 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця; відповідно до додатку № 5 до договору № 4073 від 03.09.2017 року розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 15 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Пунктом 4 додатку №5 до договору № 4073 від 03.09.2017 та п. 5 додатку №5 до договору № 9589 від 27.08.2007 встановлюється порядок проведення розрахунків, відповідно до якого, розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електроенергію визначається на підставі поданого споживачем "Акту про обсяги спожитої електроенергії" як добуток тарифу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої у розрахунковому періоді електроенергію.

Відповідно до акту Державної фінансової інспекції в Одеській області від 29.06.2016 №06-11/69 за період з 01.10.2013 по завершений звітній місяць 2016 року було виявлено завищення сплати за електроенергію на суму 59 077,11 грн за періоди з 15.08.2015 по 15.09.2015 та з 15.02.2016 по 15.03.2016.

На адресу ПАТ "ЕК "Одесаобленерго", ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" Південний РЕМ, ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" Центральний РЕМ позивачем були направлені претензії, які отримані відповідачем та його структурними підрозділами, однак відповіді на них не отримано.

Посилаючись на ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, за порушення грошового зобов'язання, позивачем також нараховано відповідачу пеню у сумі 15 916,58 грн, інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 2 814,11 грн та 3% річних у сумі 1 212 грн.

Таким чином, посилаючись на порушення ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" законних прав та охоронюваних законом інтересів шляхом завищення тарифів на електроенергію КП "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" звернулося до господарського суду Одеської області з даним позовом.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.