Постанова ВГСУ від 11.04.2017 року у справі №904/7767/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 904/7767/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промсофтсервіс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2017

зі справи № 904/7767/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промсофтсервіс" (далі - Позивач)

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі - Відповідач).

про захист авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Баннова Є.Г., Воробейчика О.С.,

Відповідача - Ботвінка О.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про:

- припинення користування комп'ютерними програмами "ПЧ "Вектор" Семиол" та "ЭПТ "Вектор" Семиол", права на які належать Позивачу;

- знищення комп'ютерних програм "ПЧ "Вектор" Семиол" та "ЭПТ "Вектор" Семиол" на всіх наявних у Відповідача носіях.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 (суддя Петрова В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 (колегія суддів у складі: Подобєд І.М. - головуючий, Широбокова Л.П. і Орєшкіна Е.В.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано незастосуванням господарськими судами до спірних правовідносин норм статей 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) та статей 1107-1109 Цивільного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а в задоволенні скарги відмовити.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У розгляді справи суди виходили з таких обставин та висновків.

Воробейчик О.С. є автором комп'ютерних програм "ПЧ "Вектор" Семиол" та "ЭПТ "Вектор" Семиол", що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію авторських прав на твір від 16.11.2015 №№ 62504, 62505, виданими Державною службою інтелектуальної власності України.

Зазначені комп'ютерні програми Воробейчик О.С. передав товариству з обмеженою відповідальністю "Семиол" (далі - ТОВ "Семиол"), яке впродовж 2006-2014 років використовувало його шляхом програмного забезпечення електрообладнання Відповідача.

02.12.2015 громадянином України Воробейчиком О.С. (ліцензіар) та Позивачем (ліцензіат) укладено авторський (ліцензійний) договір про передачу права на використання комп'ютерних програм (далі - Авторський договір), відповідно до умов якого:

- ліцензіар, який є власником авторських прав на комп'ютерні програми, що є предметом цього договору, в порядку, в обсягах та на умовах, визначених у цьому договорі, передає ліцензіатові право на комерційне використання комп'ютерних програм на визначений цим договором строк, а ліцензіат за передання вищезгаданого права в порядку та розмірах, визначених у цьому договорі, виплачує винагороду ліцензіарові. У цьому договорі під комерційним використанням комп'ютерних програм розуміється вільне тиражування комп'ютерних програм, їх відтворення, надання їх третім особам у ліцензійне користування на підставі ліцензійних договорів, продаж зареєстрованих копій або іншого їх використання в комерційному обороті, пов'язані із здійсненням ліцензіатом прав, визначених у пункті 2.1 цього договору (пункт 1.1);

- ліцензіар передає ліцензіату, зокрема, право дозволяти або забороняти використання комп'ютерних програм, що є предметом цього договору, іншим особам (пункт 2.1).