Постанова ВГСУ від 11.04.2017 року у справі №904/7552/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 904/7552/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль",на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 січня 2017 року,у справі № 904/7552/16 Господарського суду Дніпропетровської області,за заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м.Київ),ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" (м. Павлоград, Дніпропетровська область), про визнання банкрутом,- за участю представників: від арбітражного керуючого Струця М.П.: Красуцький В.В. - представник (довіреність від 25.11.2016 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились,в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року, за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_5.), порушено провадження у справі № 904/7552/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" (далі за текстом - ТзОВ "Заман ЛТД"); визнано грошові вимоги ФОП ОСОБА_5 у розмірі 2 826 389 грн. 30 коп. та 13 780 грн. 00 коп. - витрати на оплату судового збору за подання заяви у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; Заяву арбітражного керуючого Плющової Н.О. про відмову від участі у справі задоволено; кандидатури арбітражного керуючого Плющової Н.О. та арбітражного керуючого Вербицького О.В. відхилено; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Струць Миколу Петровича, інше.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року у справі № 904/7552/16 (суддя - Владимиренко І.В.) визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі за текстом - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") у розмірі 2 756 грн. 00 коп. (1 черга), 45 329 грн. 48 коп. (4 черга), 527 045 грн. 90 коп. (6 черга); визнано додаткові грошові вимоги ФОП ОСОБА_5 у розмірі 2 756 грн. 00 коп. (1 черга), 4 340 525 грн. 70 коп. (4 черга); затверджено Реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Заман ЛТД" з вимогами наступних кредиторів: 1) ФОП ОСОБА_5 у розмірі 16 536 грн. 00 коп. (1 черга); 7 166 915 грн. 00 коп. (4 черга), 2) ПАТ Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 2 756 грн. 00 коп. (1 черга), 45 329 грн. 48 коп. (4 черга) та 527 045 грн. 90 коп. (6 черга); окремо внесено грошові вимоги забезпечені заставою - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 3 586 674 грн. 20 коп.; окремо внесено до Реєстру вимог кредиторів відомості про рухоме та нерухоме майно боржника, яке є предметом застави.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року у справі № 904/7552/16 (головуючий суддя - Білецька Л.М., судді: Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.) у Клопотанні про відновлення строку на подання апеляційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року у справі № 904/7552/16 відмовлено; апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" повернуто на підставі п. 4) ч. 1 ст. 97 ГПК України. При цьому, апеляційний господарський суд зауважив, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у цьому випадку колегія суддів не вбачає.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року у справі № 904/7552/16 та повернути справу до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2017 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

04.04.2017 року до Вищого господарського суду України від розпорядника майна ТзОВ "Заман ЛТД" надійшов Відзив на касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в якому арбітражний керуючий Струць М.П. проти вимог та доводів скаржника заперечив; просив ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року у справі № 904/7552/16 залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року розгляд справи № 904/7552/16 було відкладено на 11.04.2017 року.

Представник розпорядника майна ТзОВ "Заман ЛТД" арбітражного керуючого Струця М.П. в засіданні суду касаційної інстанції проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив, з підстав наведених у Відзиві від 04.04.2017 року; просив Вищий господарський суд України ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року у справі № 904/7552/16 залишити без змін.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги повідомлялись належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Під час прийняття оскарженої ухвали, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року у справі № 904/7552/16 визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі за текстом - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") у розмірі 2 756 грн. 00 коп.(1 черга), 45 329 грн. 48 коп. (4 черга), 527 045 грн. 90 коп. (6 черга); визнано додаткові грошові вимоги ФОП ОСОБА_5 у розмірі 2 756 грн. 00 коп. (1 черга), 4 340 525 грн. 70 коп. (4 черга); затверджено Реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Заман ЛТД" з вимогами наступних кредиторів: 1) ФОП ОСОБА_5 у розмірі 16 536 грн. 00 коп. (1 черга); 7 166 915 грн. 00 коп. (4 черга), 2) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 2 756 грн. 00 коп. (1 черга), 45 329 грн. 48 коп. (4 черга) та 527 045 грн. 90 коп. (6 черга); окремо внесено грошові вимоги забезпечені заставою - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 3 586 674 грн. 20 коп.; окремо внесено до Реєстру вимог кредиторів відомості про рухоме та нерухоме майно боржника, яке є предметом застави.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, з вимогою скасувати оскаржену ухвалу в частині визнання вимог, забезпечених заставою, а також в частині затвердження кредиторських вимог 6-ї черги; прийняти нове рішення, яким окремо внести грошові вимоги забезпечені заставою - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 4 113 720 грн. 10 коп. Разом з цим, апелянт просив апеляційний господарський суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року у цій справі. В обґрунтування поважності причини пропуску процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою, скаржник послався на те, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ознайомився з текстом ухвали, що оскаржується, лише 10.01.2017 року.

Розглядаючи Клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про поновлення строку на подання апеляційної скарги (на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року у справі № 904/7552/16), апеляційний господарський суд, на підставі матеріалів справи, встановив, що текст вказаної ухвали було проголошено місцевим господарським судом 14.12.2016 року у судовому засіданні; 19.12.2016 року копії цієї ухвали направлені на адресу сторін у справі № 904/7552/16, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції на зворотній стороні вказаної ухвали (том 2, арк. справи 141). Враховуючи встановлене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що, за змістом статті 93 ГПК України, останнім днем подачі апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 14.12.2016 року у цій справі було 19.12.2016 року. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Шепіленко Р.О. (довіреність б/н від 23.02.2016 року) був присутнім в судовому засіданні Господарського суду Дніпропетровської області 14.12.2016 року, отже був обізнаний з результатами розгляду справи місцевим господарським судом і маючи на меті оскарження вищезазначеної ухвали, повинен був вжити заходи для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року у справі № 904/7552/16 у Клопотанні про відновлення строку на подання апеляційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року у справі № 904/7552/16 відмовлено; апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" повернуто на підставі п. 4) ч. 1 ст. 97 ГПК України. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на відсутність поважних причин пропуску строку для апеляційного оскарження та вказав на те, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року у справі № 904/7552/16 та повернути справу до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права. При цьому, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зауважив на тому, що в судовому засіданні місцевого господарського суду 14.12.2016 року було проголошено лише вступну та резолютивну частини оскарженої в апеляційному порядку ухвали; копія цієї ухвали на адресу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не направлялась; ухвала господарського суду першої інстанції від 14.12.2016 року була оприлюднена на сайті Державного реєстру судових рішень лише 21.12.2016 року. За таких обставин, по переконанню скаржника, банк не мав можливості оскаржити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року у цій справі у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст. 11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За приписами ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Згідно зі ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України. Про поновлення або про відмову у поновленні пропущеного строку може зазначатися в ухвалі як окремому документі (за підписом судді, який розглядав відповідне питання у порядку ч. 2 ст. 93 ГПК України) або в ухвалах (за підписами суддів) про повернення апеляційної скарги (ч. 2 ст. 93, п. 4) ч. 1 ст. 97 ГПК України) чи про прийняття її до провадження (ст. 98 ГПК України). Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги та про повернення останньої може бути оскаржено в касаційному порядку на підставі ч. 3 ст. 53 ГПК України. Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті, тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання приймається ухвала (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року).

В силу положень ч. 1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, виходячи зі змісту ст. ст. 33, 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.