ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2017 року Справа № 904/3402/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Куровського С.В.
Поліщука В.Ю.
За участі представників : ТОВ "ФІРМА "РОСТ'АГРО" - Гайдаша Є.В., ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." - Можейка Є.Ф., ліквідатора Марченко Я.В.- Линника Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "РОСТ'АГРО"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 по справі № 904/3402/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "РОСТ'АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В.", Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецстрой девелопмент" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регул", про визнання недійсним договору факторингу, -
В С Т А Н О В И В:
У квітня 2016 ТОВ "ФІРМА "РОСТ'АГРО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." та ТОВ "Монтажспецстрой девелопмент" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 08.02.2016 посилаючись на те, що спірний договір фактично є договором факторингу, та укладений між відповідачами без дотримання вимог передбачених чинним законодавством.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 по справі № 904/3402/16 позов задоволено та визнано недійсним договір відступлення права від 08.02.2016.
Доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 по справі № 904/3402/16 скасовано та постановлено нове рішення, яким у позові відмовлено.
В касаційній скарзі ТОВ "ФІРМА "РОСТ'АГРО" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 по справі № 904/3402/16 посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, залишивши в силі рішення суду першої інстанції від 15.09.2016.
У відзиві ліквідатор ТОВ "Регул" Марченко Я.В. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а апеляційну постанову залишити без змін, посилаючись на те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2017, у зв'язку із відпусткою судді Катеринчук Л.Й., визначений склад колегії суддів по розгляду даної справи: Ткаченко Н.Г./головуючий, доповідач/, Куровський С.В., Поліщук В.Ю.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., представників: ТОВ "ФІРМА "РОСТ'АГРО" - Гайдаша Є.В., ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." - Можейка Є.Ф., ліквідатора Марченко Я.В.- Линника Є.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішення місцевого господарського суду від 15.09.2016, яким визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 08.02.2016, обґрунтоване тим, що спірний договір від 08.02.2016 укладений між ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." та ТОВ "Монтажспецстрой девелопмент", містить ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), який відповідно до норм глави 73 ЦК України та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" мають право укладати лише фінансові установи, якими не є відповідачі по даній справі, внаслідок чого наявні підстави для визнання цього договору недійсним.
Постанова апеляційного господарського суду, якою скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову про визнання договору відступлення права вимоги від 08.02.2016 недійсним, мотивована тим, що укладений між відповідачами договір повністю узгоджується з нормами ст.ст. 512, 513, 514, 517 ЦК України, волевиявлення його сторін було спрямовано саме на відступлення права вимоги до боржника від одного кредитора іншому в обсягу, передбаченому основним договором та цей договір не є договором факторингу.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 512 та ст. 513 ЦК України, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
За ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Сервисы для юристов