Постанова ВГСУ від 11.03.2014 року у справі №919/834/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Справа № 919/834/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -не з'явились,відповідача -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Алмі-Трейд"на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.12.2013у справі№919/834/13 за позовомТОВ "Алмі-Трейд"доЛенінської районної державної адміністрації м.Севастополяпровідшкодування 33636,88 грн. шкоди, завданої внаслідок бездіяльності відповідача ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 03.10.2013 (суддя Харченко І.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 (судді: Градова О.Г., Заплава Л.М., Фенько Т.П.), в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване недоведеністю неправомірності бездіяльності відповідача щодо незадовільного утримання автомобільної дороги або вулиці, а також тими обставинами, що ДТП за участю орендованого товариством автомобіля сталася внаслідок недотримання водієм позивача пп."б" п.2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).

ТОВ "Алмі-Трейд" в поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.22,1166,1173 ЦК України, п.п.1.10,2.3,2.12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, та ст.ст.12,43,83,101,105 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на встановлення місцевим господарським судом з порушенням правил підвідомчості вини водія ТОВ "Алмі-Трейд" ОСОБА_4 у скоєнні ДТП, що свідчить про прийняття рішення стосовно прав та обов'язків водія без його залучення до участі в справі та є безумовною підставою для скасування рішення. Заявник вважає безпідставним застосування судами ст.1166 ЦК України в обґрунтування недоведеності вини відповідача, оскільки згідно ст.1173 ЦК України відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади наступає незалежно від вини цього органу. Крім того, судами не враховано ненадання відповідачем доказів виконання своїх зобов'язань за Програмою "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр." саме за адресою, за якою сталася ДТП.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана рішення та постанова скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Севастополя з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Малотоннажний вантажний автомобіль - фургон марки "AСG 3302 АХЇ-1 ЗНГ" на шасі "ГАЗ-3302", 2007р. випуску, кузов НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, білого кольору, зареєстрований під реєстраційним НОМЕР_3, належить на праві власності ТОВ "ТРАФФИК", що слідує з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 06.12.2011р. РЕВ №2 при УДАЇ ГУ МВС України в Одеській області (а.с.14).

01.04.2011 року вказаний автомобіль позивач отримав в оренду за договором №8611 (а.с.15-16), укладеним з власником автомобілю.

21.07.2012р. о 19 годин 15 хвилин біля будинку №10 по вулиці Харківській у м.Севастополі (Ленінський район м.Севастополя) вказаний автомобіль під керуванням водія ОСОБА_4 (працівника позивача - а.с.197-198) зіткнувся верхньою частиною кузову з гілкою дерева, що нависала над проїзною частиною дороги, автомобіль розвернуло праворуч та він з'їхав з проїзної частини на тротуар, де зіткнувся з деревом на узбіччі. Такі обставини сторони не оспорюють та це підтверджується складеними інспектором ДПС УДАІ в м.Севастополі схемою місця події, рапортом, а також фото (а.с.12-13,17-21).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події автомобіль пошкоджено - деформовані дах капота, передній бампер, декоративна решітка радіатора, термобудка з правого боку (розірвано), зламано кріплення лівої і правої передньої блок-фар, зламано дзеркало заднього вигляду з правого боку, деформовано праве переднє крило. Станом на 31 серпня 2012 року вартість ремонту автомобілю від вказаних пошкоджень (з урахуванням зносу автомобіля) складало 34089,09 грн. Вартість наданих позивачу послуг з огляду та оцінки транспортного засобу складає 835,90 грн. Позивач 23 серпня і 11 вересня 2012 року безготівково сплатив за частковий ремонт автомобілю 6500 грн., 1800 грн., 6500 грн., та за огляд і оцінку автомобілю - 835,90 грн. Ці обставини підтверджуються висновком експертного автотоварознавчого дослідження, калькуляцією вартості ремонту та поновлених робіт, актом огляду колісного транспортного засобу, договором та актом про надання послуг, платіжними дорученнями про перерахування позивачем коштів за огляд і оцінку транспортного засобу та платіжними дорученнями і рахунками-фактурами про ремонт автомобілю (а.с.22-48, 67-72).

Відповідач є місцевою державною адміністрацією, на яку на час виникнення вказаного ДТП був покладений обов'язок забезпечити виконання Програми "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр.", в тому числі по утриманню зелених насаджень, видаленню аварійних дерев. Це зобов'язання відповідач виконав в межах фінансування, а заяв про необхідність видалення дерев по вул.Харківській, 10 в 2012 році до відповідача не надходило. Такі обставини підтверджуються листуванням між УДАІ, Головним управлінням житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації, Програмою "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр.", затвердженою рішенням Ленінської районної в м.Севастополі ради від 25.02.2011 №139, актом прийому-передачі виконаних робіт, довідкою від 24.09.2013 №3986/40/2.04 про відсутність заяв про валку (обрізку) дерев, рішенням Ленінської районної в м.Севастополі ради від 22.02.2013 №653 "Про виконання в 2012 році Програми "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр." (а.с.51-66,124-125,136,191-194).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стаття 1166 цього Кодексу встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду: майнова шкода, завдана неправомірною бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1), особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2).

Згідно з ч.ч.2,3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" утримання, видалення дерев на об'єктах благоустрою здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів належить участь у розробленні і виконанні державних та регіональних програм благоустрою населених пунктів. Пункт 2.2 рішення Ленінської районної в м.Севастополі ради від 25.02.2011 №139, яким затверджено Програму "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр.", встановлює обов'язок відповідача забезпечити виконання вказаної Програми, яка передбачає видалення аварійних дерев.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд визнав доведеність відповідачем того, що орендованому позивачем автомобілю шкода завдана не з вини відповідача та не в результаті його неправомірної бездіяльності, оскільки відповідач довів, що він виконав зобов'язання, покладені на нього Програмою "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр.", є письмові докази виконання таких зобов'язань і відсутні докази зворотного, зокрема, щодо звернення будь-яких осіб до відповідача про видалення дерев по вул.Харківській,10 в м.Севастополі та залишення відповідачем таких звернень без реагування. Тому на відповідача не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої позивачеві.

Проте, касаційна інстанція не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної ) шкоди.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст.623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ "Алмі-Трейд" (а.с.3-8), позов пред'явлено на підставі ст.1173 ЦК України, а в обґрунтування підстав позову позивач послався на завдання йому шкоди внаслідок ДТП через зіткнення з нависаючою над дорогою гілкою дерева, причиною якого (ДТП) стала неправомірна бездіяльність відповідача у вигляді невиконання своїх зобов'язань щодо утримання зелених насаджень за місцем ДТП, тобто на території Ленінського району м.Севастополя, передбачених Програмою "Благоустрою на 2011-2013рр.", затвердженою рішенням Ленінської районної в м.Севастополі ради від 25.02.2011 №139.

В основу рішення та постанови про відмову в позові покладено висновки судів про недоведеність вини відповідача (органу державної влади) у завданні шкоди орендованому позивачем автомобілю, які ґрунтуються на помилковому застосуванню ст.1166 ЦК України до спірних правовідносин, які підлягають регулюванню нормою ст.1173 цього Кодексу.

Адже, згідно зі ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма ст.1173 ЦК України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Відповідно до абзацу 5 ст.9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Однак, судами залишено поза увагою положення п.1 ч.1 ст.13, п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", абзаців 3,7,10 п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМ України від 30.03.1994р. №198 (далі - Єдині правила), та пп."в","г" п.2.12 Правил дорожнього руху, які також поширюються на спірні правовідносини відшкодування позадоговірної шкоди.

Так, відповідно до пп."г" п.1 ч.1 ст.13, п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки. Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, в свою чергу, є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.