ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2014 року Справа № 910/14577/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Білинова А.В., відповідача третьої особи-Залунін К.В., -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Київенерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.01.2014у справі№910/14577/13за позовомТДВ "СК "Альфа-Гарант"до (третя особаПАТ "Київенерго" - Київська міська державна адміністрація) (далі - КМДА)про відшкодування шкоди в порядку регресуВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 30.10.2013 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 (судді: Мальченко А.О., Агрикова О.В., Жук Г.А.), позов задоволено - на підставі ст.ст.993,1191 ЦК України стягнуто з ПАТ "Київенерго" на користь ТДВ "СК "Альфа-Гарант" 60918,14 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 500 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
ПАТ "Київенерго" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.319,322,1166 ЦК України, пп.1 п."а" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.ст.34,43 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на те, що теплова мережа, на якій сталася аварія, є власністю територіальної громади м.Києва в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у зв'язку з чим остання несе тягар утримання належного їй майна (тепломереж). Крім того, на думку заявника, КМДА у п.2.1.4 угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу у м.Києві від 27.09.2001 (в редакції від 30.04.2007р.) взяла на себе усю відповідальність за наслідки погіршення власного майна, що сталося внаслідок його природного зношення. Також скаржник вказує на те, що статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження щодо забезпечення належного утримання та ефективної експлуатації об'єктів ЖКГ покладено саме на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Крім того, заявник стверджує, що невиконання КМДА своїх зобов'язань щодо встановлення для відповідача тарифів на теплову енергія унеможливило ефективне виконання останнім своїх функцій з теплопостачання, що напряму пов'язане з експлуатацією теплових мереж.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
14.05.2008 між ТДВ "СК "Альфа-Гарант" (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави №06-VUZ/01-010-00196 (надалі - договір). Застрахованим транспортним засобом є автомобілем Subaru Forester, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1.
29.10.2010 на розі вулиць А.Барбюса та Ковпака у м.Києві через порив металевої труби тепломережі застрахованому автомобілю було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується довідкою Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві та протоколом огляду транспортного засобу від 02.11.2010.
Згідно звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 16.12.2010 №11/10-04, розмір матеріальних збитків спричинених страхувальнику склав 74625,91 грн.
Ринкова вартість вказаного автомобіля склала 172723,79 грн. (згідно звіту з ринкової вартості станом на 14.05.2010 №8/081210).
Згідно страхового акту №СТ/10/1655 від 12.01.2011 на підставі рахунку №00000-326 від 10.11.2010 страховик виплатив ФОП ОСОБА_8, яким здійснювався ремонт автомобіля, страхове відшкодування в розмірі 60918,14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3610 від 21.01.2011, №3637 від 25.01.2011, №3751 від 07.01.2011, №4071 від 25.03.2011, №4122 від 01.04.2011, №4301 від 14.04.2011.
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відтак, до позивача перейшло право вимоги до винної особи, відповідальної за завдані збитки, у розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Згідно п.1.1 Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001 (в редакції додаткової угоди про внесення змін і доповнень до угоди від 30.04.2007) КМДА передає ПАТ "Київенерго" (далі - енергопостачальник), а енергопостачальник приймає майно, що відноситься до комунальної власності територіальної громади м.Києва, перелік якого наведено у додатку 1, додатку 2 та додатку 3 до цієї угоди (надалі - майно), у володіння та користування з обмеженням правомочності розпорядження щодо майна за згодою власника, відповідно до умов цієї угоди та вимог діючого законодавства. Майно, що є предметом цієї угоди, обліковується на балансі енергопостачальника (відповідача).
Пунктом 2.1.4 угоди від 27.09.2001 сторони погодили, що відповідач зобов'язаний здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення та збереження майна, завершення будівництва об'єктів незавершеного будівництва в терміни, визначені проектно-кошторисною документацією. Розмір грошових коштів, необхідних для здійснення вищезазначених дій, визначається відповідно до розрахунків на кожний наступний календарний рік, що проводиться спільно з КМДА. Енергопостачальник не відповідає за погіршення майна, якщо це сталося внаслідок його нормального зношення, згідно вимог чинного законодавства України.
Згідно п.п.2.1.5, 2.1.7, 2.1.8 угоди від 27.09.2001 енергопостачальник (відповідач) зобов'язується забезпечувати надійність виробництва, транспортування, розподілу і постачання енергоносіїв, нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна, відповідно до чинного законодавства відшкодовувати за рахунок власних коштів збитків, якщо майну заподіяна шкода з вини енергопостачальника.
Крім того, відповідно до п.2.1.13 угоди від 27.09.2001 енергопостачальник зобов'язався застрахувати майно та інші ризики, пов'язані з управлінням ним, у встановленому чинним законодавством порядку, на термін дії цієї Угоди на користь Адміністрації.
Отже, приймаючи майно, відповідач прийняв на себе зобов'язання ефективно його експлуатувати, відновлювати, зберігати та поліпшувати, а також нести повну відповідальність перед третьою особою за його збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна.
Як зазначено в акті розслідування порушення №6/2010, складеного комісією АЕК "Київенерго" 04.11.2010 року, причиною пошкодження 29.10.2010 року о 13:10 подавального трубопроводу ТМЗ ТЕЦ-5 Ду700 між ТК330 та ТК330а є неприпустиме потоншення стінки труби за рахунок зовнішнього корозійного зносу через попадання на трубопровід тепломережі поверхневих вод через нещільність стиків між каналом та футляром при тривалій експлуатації (38 років).
Згідно ст.144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Таким чином, апеляційний суд погодився з позицією місцевого суду щодо покладення саме на відповідача обов'язку по відшкодуванню заподіяної матеріальної шкоди в порядку регресу.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 500 грн. витрат, понесених в рахунок оплати експертного дослідження пошкодженого автомобіля, проведеного спеціалістом.
Оскільки матеріали справи містять акт здачі-приймання виконаних робіт від 10.11.2010 №11/10-04 та платіжне доручення від 13.01.2011 №55, згідно якого ТДВ "СК"Альфа-Гарант" оплатило ФОП ОСОБА_9 вартість проведеного автотоварознавчого дослідження застрахованого автомобіля у розмірі 500 грн., то апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанцій про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення експертної оцінки.
Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Сервисы для юристов