ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2014 року Справа № 5023/3611/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коваленка В.М.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року господарського суду Харківської області від 03.09.2013 року (про розгляд скарги на дії ліквідатора Капустіна В.В.)у справі господарського суду№ 5023/3611/12 Харківської області за заявоюфізичної особи - підприємця ОСОБА_5до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5про визнання банкрутомліквідаторБондаренко В.А.у судовому засіданні взяли участь представники :
ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит":Скурська В.В. (довіреність №1-132000/12186 від 26.11.2013 року),фізичної особи - підприємця ОСОБА_5: не з'явилися,арбітражного керуючого Капустіна В.В.:не з'явилися.ВСТАНОВИВ :
у провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/3611/12 про визнання банкрутом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 13.08.2012 року за заявою боржника з урахуванням особливостей провадження, передбачених статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону) (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (том 1, а.с. 2 - 3).
Постановою господарського суду Харківської області від 23.10.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Капустіна В.В., якого зобов'язано у п'ятиденний строк здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у строк до 23.10.2013 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу та всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури (том 1, а.с. 92 - 96).
18.04.2013 року шляхом направлення поштового відправлення заставний кредитор боржника - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - скаржник) звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора боржника арбітражного керуючого Капустіна В.В., в якій просило усунути арбітражного керуючого Капустіна В.В. від виконання обов'язків ліквідатора боржника у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків, призначити ліквідатором банкрута іншого арбітражного керуючого обраного шляхом автоматичного розподілу з числа осіб , внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (вх. №15613 від 23.04.2013 року) (том 2, а.с. 127 - 147).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2013 року (суддя Усатий В.О.) АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відмовлено у задоволенні скарги на дії ліквідатора Капустіна В.В. (вх. №15613 від 23.04.2013 року) за відсутності в діях ліквідатора порушення приписів законодавства про банкрутство та встановлення належного виконання ним своїх обов'язків в ході ліквідаційної процедури у даній справі (том 3, а.с. 31 - 33).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, скаржник звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 03.09.2013 року про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора Капустіна В.В. та прийняти нове рішення про задоволення скарги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на дії ліквідатора, усунути арбітражного керуючого Капустіна В.В. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Здоровко Л.М. судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 03.09.2013 року про розгляд скарги на дії ліквідатора у даній справі - без змін з тих же підстав (том 3, а.с. 144 - 147).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 06.11.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 03.09.2013 року про розгляд скарги на дії ліквідатора Капустіна В.В. та задоволити скаргу, припинити провадження у справі про банкрутство, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 31, 6, 7, 25, 47, 48 Закону (в зазначеній редакції), статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначив про неповне з'ясування судами обставин справи при розгляді скарги на дії ліквідатора Капустіна В.В., а також доводить безпідставність в цілому порушення провадження у даній справі про банкрутство.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 06.11.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 03.09.2013 року про розгляд скарги на дії ліквідатора Капустіна В.В. на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Скурську В.В., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Розділом VІ Закону та статтею 41 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Зокрема, до окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець відніс громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47-49 Закону в тій же редакції).
Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону (в зазначеній редакції), правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Частинами 1, 2, 4 статті 48 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону (в зазначеній редакції), у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.
Відповідно до статті 1 Закону (в зазначеній редакції), ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Частиною 2 статті 23 Закону (в редакції на момент введення ліквідаційної процедури боржника) передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше.
Частиною 1 статті 25 Закону (в зазначеній редакції) визначено коло повноважень ліквідатора, як виконавця заходів з ліквідації боржника. Зокрема, ліквідатор з дня свого призначення здійснює певні повноваження, серед яких, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.
Згідно з частиною 4 статті 25 Закону (в зазначеній редакції), дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Згідно з частиною 3 статті 31 Закону (в зазначеній редакції) арбітражними керуючими не можуть бути призначені особи, які згідно з цим законом вважаються заінтересованими. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
Абзацом 23 частини 1 статті 1 Закону визначено поняття заінтересованої особи як такої, що створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, у тому числі і звільненні з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою)- боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.
Отже, подаючи заяву про згоду на виконання повноважень розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, арбітражний керуючий повинен підтвердити відсутність обставин, які виключають його участь у справі про банкрутство, як зацікавленої особи. Приховування обставин "зацікавленості" арбітражного керуючого у справі про банкрутство свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків відповідно до частин 3, 6 статті 3-1 Закону (в зазначеній редакції).
Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду від 13.08.2012 року порушено справу про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 за заявою боржника, постановою господарського суду від 23.10.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Капустіна В.В., якого зобов'язано у строк до 23.10.2013 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу та всі докази, що підтверджують виконання процедури ліквідації (том 1, а.с. 2-3, 92-96).
Судами встановлено обставини звернення 18.04.2013 року заставного кредитора боржника - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі його філії "Центральне регіональне управління" зі скаргою на дії ліквідатора боржника Капустіна В.В., в якій банк просив усунути арбітражного керуючого Капустіна В.В. від виконання обов'язків ліквідатора боржника у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків та призначити ліквідатором у справі іншого арбітражного керуючого (вх. №15613 від 23.04.2013 року) (том 2, а.с. 127 - 147).
Суди встановили, що в обґрунтування скарги на дії ліквідатора скаржник зазначав про те, що ліквідатор Капустін В.В. неналежно виконує покладені на нього обов'язки, зокрема, не надав відомостей про активи боржника, які було реалізовано в ході процедури його ліквідації в межах провадження у справі про банкрутство №5023/5870/11, своєчасно не повідомив банк про порушення щодо боржника нової справи про банкрутство, так як провадження у попередній справі було припинено, проігнорував обов'язковість одержання згоди банку, як кредитора, на реалізацію квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не сприяв поверненню грошових коштів, отриманих від її реалізації. Отже, скаржник зазначав про наявність обставин "зацікавленості" ліквідатора Капустіна В.В.
Сервисы для юристов