ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 766/9915/23
провадження № 51 - 2359 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Херсонського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000001092, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Гола Пристань Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 26 січня 2024 рокуОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 111-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності у сфері пасажирських перевезень строком на 10 років, без конфіскації майна. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов`язки. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 у строк призначеного покарання час попереднього ув`язнення з 7 жовтня 2023 року по день постановлення вироку, тобто по 26 січня 2024 року, з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, за обставин, детально викладених у вироку.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора. Вирок скасував в частині призначеного ОСОБА_7 покарання та ухвалив в цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 111-1 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування, органах самоорганізації населення, а також займатися підприємницькою діяльністю у сфері надання послуг щодо пасажирських перевезень наземним транспортом міжміського, приміського сполучення, визначену відповідно за класифікацією видів економічної діяльності за кодом 49.31 «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення», строком на 10 років та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 111-1 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування, органах самоорганізації населення, а також займатися підприємницькою діяльністю у сфері надання послуг щодо пасажирських перевезень наземним транспортом міжміського, приміського сполучення, визначену відповідно за класифікацією видів економічної діяльності за кодом 49.31 «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення», строком на 10 років, без конфіскації майна та на підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. Зазначає, що апеляційним судом у вироку не наведено мотивів, чому призначене ОСОБА_7 місцевим судом покарання із звільненням від його відбуття з випробуванням є недостатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів та які сам обставини вчиненого ним злочину цьому перешкоджають. Вказує, що посилання суду апеляційної інстанції на суспільну небезпечність злочину, на переконання сторони захисту, не може бути достатньою підставою для призначення покарання з конфіскацією майна та реальним його відбуттям, оскільки колабораційна діяльність, як вид злочину, є суспільно небезпечним, як і будь-який інший злочин, окрім того, що його виникнення, як виду, пов`язане саме з воєнним станом в країні, але це не свідчить, що засуджений за такий злочин автоматично позбавляється права на застосування до нього ст. 75 КК.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти її задоволення.
Сервисы для юристов