Постанова ВГСУ від 11.02.2025 року у справі №534/1577/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 534/1577/18

провадження № 51-3260км24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170080000566, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 1 грудня 2011 року за частинами 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, згідно з ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2014 року звільненого від відбування покарання на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2014 році»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 8 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК (по епізоду від 10 липня 2018 року) та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Цим же вироком ОСОБА_7 засуджено за: ч. 2 ст. 307 КК (по епізоду від 27 липня 2018 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці з конфіскацією частини майна; за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці з конфіскацією частини майна.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він 10 липня 2018 року у проміжок часу з 19:18 до 20:05, знаходячись за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), діючи повторно, збув за 150 грн ОСОБА_8 (анкетні дані якого змінено), медичний шприц з рідиною, що містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, маса якої у рідини 1, 028 г становить 0, 0003 г (у перерахунку на метамфетамін основу). Вказане обвинувачення суд визнав недоведеним.

Разом з цим, судом встановлено, що 27 липня 2018 року у період часу з 20:48 до 21:34 ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого проживання, діючи повторно, збув за 150 грн ОСОБА_8 шприц з рідиною, яка містить наркотичний засіб - метадон масою 0, 916 г та психотропну речовину - метамфетамін, вагою 0, 0164 г.

Також судом встановлено, що ОСОБА_7 у невстановлений час та місці незаконно придбав наркотичний засіб «канабіс» без мети збуту, який зберігав за місцем свого проживання для особистого вживання.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу захисника, задовольнив апеляційну скаргу зі змінами прокурора, вирок районного суду в частині виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК по епізоду від 10 липня 2018 року та в частині призначеного покарання скасував, ухвалив новий вирок, яким визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці з конфіскацією частини майна.

На підставі ст. 49 КК, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК у зв`язку з закінченням строків давності та закрив кримінальне провадження в цій частині. Виключив з резолютивної частини вироку посилання на призначення ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала