Постанова ВГСУ від 11.02.2025 року у справі №308/10158/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 308/10158/22

провадження № 51 - 1529 км 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Львівського апеляційного суду від 16 травня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022071210000064, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ганичі Тячівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 січня 2024 рокуОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 332 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов`язки.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні таким діям, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за обставин, детально викладених у вироку.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора. Вирок скасував в частині призначеного ОСОБА_7 покарання та ухвалив в цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 332 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок суду першої інстанції залишив без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання та звільнити ОСОБА_7 від призначеного за ч. 2 ст. 332 КК покарання з випробування на підставі ст. 75 КК. Вказує, що апеляційний суд дійшов до безпідставного і неправильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК. Зазначає, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, має міцні соціальні зв`язки, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, займається волонтерською діяльністю, під час розгляду справи в апеляційному суді повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, що, на переконання захисника, дає підстави для ствердного однозначного висновку про те, що його підзахисний не є суспільно-небезпечним, став на шлях виправлення, і його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

В запереченнях на касаційну скаргу захисника прокурор просить залишити її без задоволення, а вирок апеляційного суду без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти її задоволення.

Мотиви Суду