Постанова ВГСУ від 11.02.2016 року у справі №908/1881/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 908/1881/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіФролова Г.М., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиВідділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької областіна ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 рокуу справі№ 908/1881/14Господарського судуХарківської областіза позовомВідділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дизайн Інстит'ют" простягнення 22 332, 12 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:Тесленко О.І. керівник

ВСТАНОВИВ:

Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дизайн Інстит'ют" (далі за текстом - ТОВ "Глобал Дизайн Інстит'ют") про стягнення суми надмірно сплачених коштів в розмірі 22 332, 12грн., що встановлено в акті Державної фінансової інспекції в Запорізькій області за результатами здійснення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2013 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2014 року у задоволенні позовних вимог Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Відділ капітального будівництва Мелітопольської міської ради звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року у справі № 908/1881/14 відмовлено Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, Відділ капітального будівництва Мелітопольської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року та направити матеріали справи до суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 22, 53, 811, 92, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.02.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів - Фролова А.М., Ходаківська І.П. (доповідач) касаційна скарга Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2016 року.

11.02.2016 року на адресу Вищого господарського суду України надійшла заява від Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради про розгляд касаційної скарги без участі його представника, яке задоволено колегією суддів касаційної інстанції.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду Харківської області у даній справі ухвалено 02.07.2014 року.

Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в листопаді 2015 року та подав заяву про поновлення процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду від 02.07.2014 року.

За приписами ст. 53 ГПК України у разі пропуску строку на подання апеляційної скарги сторона має право звернутися до суду з мотивованим клопотанням про відновлення пропущеного строку.

Апеляційною інстанцією встановлено, що заява позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що суд першої інстанції не направив на його адресу повний текст оскаржуваного рішення, а апелянт ознайомився з ним лише 27 жовтня 2015 року у Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Положеннями ст. 85 ГПК України закріплено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи.

Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Нормою ст. 93 ГПК України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

За приписами ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі