Постанова ВГСУ від 11.02.2016 року у справі №37/259

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 37/259

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 рокуу справі№ 37/259Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Донбасенерго"доДержавного підприємства "Енергоринок"простягнення 530 052 681, 83 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Другакова Т.Д. дов. № 19-262 від 25.12.2015 року, Житченко О.В. дов. № 19-293 від 25.12.2015 року,- відповідача:Саква Д.Ю. дов. № 01/44-843Д від 18.12.2015 року, Манзюк О.В. дов. № 01/44-852Д від 18.12.2015 року, Сніжко В.Ю. дов. № 01/44-870Д від 01.02.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі за текстом - ВАТ "Донбасенерго") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Державного підприємства "Енергоринок" (далі за текстом - ДП "Енергоринок") про стягнення основного боргу в сумі 447 685 919, 43 грн. за поставлену в період з 01.10.2001 по 01.06.2002 за договором № 70/01-ЕР від 31.08.1999, але не оплачену електричну енергію, збитків від інфляції в сумі 56 730 642, 84 грн. та 3 % річних в сумі 22 411 489, 90 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2002 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ДП "Енергоринок" на користь ВАТ "Донбасенерго" 402 553 513, 88 грн. основного боргу, 56 730 642, 84 грн. збитків від інфляції, 22 411 489, 90 грн. 3 % річних. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ДП "Енергоринок" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2002 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2004 року апеляційне провадження за скаргою ДП "Енергоринок" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2002 у справі № 37/259 зупинене до вирішення спору у справі № 22/313 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року поновлене апеляційне провадження у справі № 37/259.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року у справі № 37/259, в порядку ст. 25, 41, 79 Господарського процесуального кодексу України, змінено назву позивача з: "Відкрите акціонерне товариство "Донбасенерго" на: "Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі за текстом - ПАТ "Донбасенерго"), призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року у справі № 37/259 провадження у справі поновлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року у справі № 37/259 апеляційну скаргу ДП "Енергоринок" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2002 року у справі № 37/259 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Донбасенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року у справі № 37/259, а рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2002 року залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 25.01.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролова А.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 04.02.2016 року.

04.02.2016 року в судовому засіданні, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11.02.2016 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади організації та експлуатації енергосистем.

Законом України "Про електроенергетику" визначено правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України (далі ОРЕ України). Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Положеннями ч. ч. 2, 4 ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору. У договорі визначаються мета та умови діяльності, права, обов'язки та відповідальність сторін. Цей договір погоджується з центральними органами виконавчої влади, що здійснюють управління в електроенергетиці, Національною комісією регулювання електроенергетики України, Антимонопольним комітетом України.

15.11.1996 року вказаний Договір укладено між членами оптового ринку електричної енергії України (далі за текстом - ДЧОРЕ).

Судами встановлено, що позивач як виробник електричної енергії і відповідач як оптовий її постачальник є сторонами ДЧОРЕ і, відповідно, учасниками ОРЕ України.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) всі учасники ОРЕ України укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії (ДЧОРЕ).