Постанова ВГСУ від 10.12.2014 року у справі №925/1521/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 925/1521/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоАлєєвої І.В.,суддів :Мирошниченка С.В., Татькова В.І. (доповідача)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р.та на рішеннягосподарського суду Черкаської області від 19.08.2014 р.у справі№ 925/1521/13 господарського суду Черкаської областіза позовом Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" (надалі - ДП "Теплокомуненерго")доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4)простягнення 2 139,50 грн. за участю представників: від позивача- Шляпін О.Ю., дов. № 257 від 08.05.2014 р.від відповідача- 1) ОСОБА_6, дов. від 10.12.2014 р. - 2) ОСОБА_7, дов. від 30.03.2012 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 р. (суддя Анісімов І.А.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ДП "Теплокомуненерго", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, 1 645,17 грн., 132,88 грн. пені, 120,45 грн. інфляційних, 96,86 грн. 3 % річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. (головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. та рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 р. у справі № 925/1521/13 скасовано, а справу № 925/1521/13 передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Черкаської області від 19.08.2014 р. (суддя Васянович А.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. (головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.), позов задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ДП "Теплокомуненерго" 76,50 грн. пені та 61,59 грн. витрат на сплату судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ДП "Теплокомуненерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

До початку судового засідання, від відповідача надійшов відзив на заявлену позивачем касаційну скаргу, в якому зазначено, що рішення та постанова господарських судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи та прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому суду слід відмовити в задоволенні даної касаційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.11.2005 р. між ДП "Теплокомуненерго", (виробник), в особі директора Крозмільного С.П., та магазином "Перлина", (споживач), в особі ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 127-Т про надання послуг з теплопостачання (надалі - Договір), відповідно до умов якого виробник (позивач) взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати надану послугу за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Згідно з п. 3.1 Договору кількість використаної теплової енергії за місяць, оформляється відповідним актом, підписаним відповідальними особами з обох сторін, який і є підставою для оплати споживачем.

Згідно з п. 2.3. вартість теплової енергії, що постачається споживачу, відповідно до затверджених тарифів, з 01 жовтня 2005 року становить:

- при розрахунках за попередньою оплатою (до початку опалювального місяця) у розмірі 123 грн. з ПДВ за 1 Гкал теплової енергії;

- при розрахунках протягом опалювального місяця, але не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем у розмірі 135 грн. з ПДВ за 1 Гкал теплової енергії.

Сторони домовились, що у випадку зміни ціни чи порядку розрахунків за теплову енергію, нові ціни чи порядок розрахунків є обов'язковим для сторін за даним договором.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що до початку розрахункового періоду споживач сплачує виробнику вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період, згідно п. 2.3. Договору.

Згідно п. 6.4. Договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 5-го числа слідуючого місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).