Постанова ВГСУ від 10.12.2014 року у справі №922/303/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 922/303/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.,суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід20.10.2014у справі№922/303/14Господарського судуХарківської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"простягнення сумиза заявоюПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"пропро розстрочку виконання рішення суду

за участю

- позивача:Яковенко П.А. (довіреність від 19.09.2014р.)- відповідача:Юркова Т.С. (довіреність від 26.12.2013р.),

В С Т А Н О В И В:

Від Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (далі - відповідач) надійшла заява про розстрочку виконання постанови Харківського апеляційного господарського суд від 02.07.2014, яку він обґрунтовував тим, що основну заборгованість повністю сплатив Дочірньій компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач), головною причиною несвоєчасного проведення розрахунків є несвоєчасне проведення розрахунків його контрагентів, пов'язаних із низкою платоспроможністю населення і недостатністю виділених коштів для фінансування бюджетних установ, та існуванням обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2014 (суддя Смірнова О.В.) заяву відповідача про розстрочку виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду задоволено, розстрочено виконання постанови від 02.07.2014 по стягненню з відповідача на користь позивача 3 400 787,59 боргу рівними платежами по 40 485,57 грн. щомісячно, у період з 01.08.2014 по 01.08.2021, а в останній місяць - в сумі 40 485,28 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Слободін М.М., судді Гончар Т.В., Істоміна О.А.) вказану ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2014 скасовано, у задоволенні заяви про розстрочку виконання постанови Харківського апеляційного господарського суд від 02.07.2014 відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про розстрочку виконання постанови, посилаючись на неправильне застосування і порушення апеляційним судом норм матеріального права та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Заява відповідача про розстрочку виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 мотивована тим, зокрема, що основну заборгованість він повністю сплатив, обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, як головною причиною є несвоєчасне проведення розрахунків його контрагентів, пов'язаних із низкою платоспроможністю населення і недостатністю виділених коштів для фінансування бюджетних установ, які також мають заборгованість перед ним, вказуючи при цьому, що всі необхідні міри із стягнення такої заборгованості вчинено, своєчасно, а саме проведено позовну роботу, але тривалість судових процесів та виконавчих проваджень не дало змогу своєчасно перераховувати кошти. Також заявник посилається на те, що встановлений НКРЕ граничний рівень ціни на природний газ як максимально допустимий за 1000 м3 для різних категорій споживачів, впливає на рівень рентабельності підприємств постачальників природного газу, тому що не включає в себе такі наслідки як пеня чи штраф для підприємства від несвоєчасного виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу природного газу з постачальниками газу, які виникають з незалежних від нього причин - заборгованості споживачів за поставлений і спожитий природний газ, що призводить розстрочки і може вплинути на безперебійне та безаварійне надання послуг через неналежне утримання газових мереж, споруд на них, систем газопостачання та газифікації у належному стані. Крім того, заявник вказує на те, що вказана заборгованість виникла не в наслідок його недобросовісності, а в наслідок кризи неплатежів за вказаних вище обставин.

Суд першої інстанції приймаючи ухвалу мотивував її з наявністю правових підстав для задоволення заяви про розстрочку.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи вищевказану ухвалу та відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочку, своє рішення мотивував тим, що судом першої інстанції не додержано балансу інтересів сторін спору, а матеріалами справи не підтверджено наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення.

Із вказаними висновками погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У постановиіПленум Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття таких заходів, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2.).

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції не спростував висновків цього суду про наявність правових підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач підпав під заходи, визначені Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", положеннями статті 2 якого визначено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Разом з тим, положеннями статті 121 Господарського процесуального кодексу України також визначено підстави для розстрочки виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Ця норма є самостійною і має застосовуватись судом при вирішенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

При цьому слід зазначити що положення вказаного Закону не виключають можливості застосування судом вказаної у Господарському процесуальному кодексі України розстрочки виконання рішення суду.

Крім того, залишились не спростованими доводи заявника та висновки суду першої інстанції щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

За вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвалу суду першої інстанції належить залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.6, ст.11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 скасувати, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2014 у справі №922/303/14, залишити в силі.