ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2014 року Справа № 905/904/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Дунаєвської Н.Г.,
Мележик Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року
та на рішення господарського суду Донецької області від 11 квітня 2014 року
у справі № 905/904/14
господарського суду Донецької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реактив"
про стягнення заборгованості в розмірі 100 000,00 грн. та визнання додаткової угоди від 01.03.2013 року дійсною
за участю представників
позивача - Магдєєва Н.М.
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 11 квітня 2014 року (суддя Чернова О.В.) залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року (судді Марченко О.А., Попков Д.О., Татенко В.М.) у справі №905/904/14 у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реактив" про визнання додаткової угоди від 01 березня 2013 року дійсною та стягнення заборгованості в розмірі 100 000,00 грн. - відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись вищезазначеними рішенням та постановою Відкрите акціонерне товариство "Содовий завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 11 квітня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 жовтня 1990 року між Слов'янським виробничим об'єднанням "Хімпром" (орендодавцем), правонаступником якого є позивач по справі та Кооперативом "Реактив" (орендарем), правонаступником якого є відповідач по справі, укладено договір про оренду цеху ГОК та ХОМ, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого (в редакції угоди від 04 червня 1999 року) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування та володіння цех ГОК та ХОМ, будівлі, що входять в цех, споруди, обладнання, механізми, матеріали та інше. Перелік відображений в додатку № 1 договору. Орендований об'єкт розташований за адресою: м.Слов'янськ, вул.Чубаря, 91.
Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 24 жовтня 1990 року. Додатком №1 до акта визначений перелік основних фондів цеха ГОК і ХОМ з 337 позицій, які передавались позивачем в оренду відповідачу.
Сторонами правочину неодноразово змінювались його умови щодо розміру орендної плати та строку дії договору шляхом укладення додаткових угод.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 угоди від 04 червня 1999 року про зміну умов договору від 24 жовтня 1990 року, розмір щомісячної орендної плати становить 12140,00 гривень, в тому числі ПДВ 2023 грн. Орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця або вноситься в касу орендодавця. Додатковою угодою б/н б/д, яка вступила в силу з 01 квітня 2001 року, сторонами внесені зміни до п. 3.1. договору від 24 жовтня 1990 року та погоджено, що розмір орендної плати становить 10992 грн., в тому числі ПДВ 1832 грн.
Відповідно до п.7.1 угоди від 04 червня 1999 року, строк дії договору оренди визначений до 24 жовтня 2010 року.
Сервисы для юристов