Постанова ВГСУ від 10.11.2016 року у справі №906/10/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 906/10/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Яценко О.В.суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2016у справі№ 906/10/16 Господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до1. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"простягнення 9 777 225,42 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явились,- відповідача-1:Волощук П.Ю. дов. від 06.04.2016,- відповідача-2:Волощук П.Ю. дов. від 06.04.2016

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі за текстом - ПАТ "Житомиргаз") про стягнення 2 598 228,98 грн. основного боргу, 3 578 317,82 грн. пені, 2 920 258,13 грн. інфляційних втрат та 680 420,49 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.03.2016 до участі у справі в якості відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (далі за текстом - ТОВ "Житомиргаз збут").

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.05.2016 у справі № 906/10/16 (суддя Лозинська І.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2016 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 3 578 317,82 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 920 258,13 грн., 3% річних у розмірі 680 420,49 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 у справі № 906/10/16 (колегія суддів у складі: головуючий - Коломис В.В., Тимошенко О.М., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2016 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 03.03.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 у справі № 906/10/16 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 3 578 317,82 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 920 258,13 грн., 3% річних у розмірі 680 420,49 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 617 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 625, 631, 651, 654 Цивільного кодексу України, ст. ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України.

09.11.2016 до Вищого господарського суду України від ПАТ "Житомиргаз" надійшов відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою від 02.11.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Ходаківської І.П. касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 10.11.2016.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.2013 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Житомиргаз" (покупець) уклали договір №13-145-Н купівлі-продажу природного газу, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню (п. 1.2. договору).

Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Додатковими угодами №1 від 10.07.2013, №2 від 31.12.2013, №3 від 28.04.2014, №4 від 15.05.2014, №5 від 10.06.2014, №6 від 22.12.2014, №7 від 23.03.2015, №8 від 19.06.2015 до договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-145-Н сторонами вносилися зміни, зокрема, до п. п. 2.1., 5.1., 5.2., 5.4 договору щодо ціни та кількості природного газу.

Положеннями п. п. 3.3., 3.4. договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані і скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна і вартість. Продавець не пізніше 8-го числа, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцю один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником і скріплений печаткою, або надати в письмову мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки газу з урахуванням положень п. 6.2. Договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20 числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання передачі.

Згідно з п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1. договору покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на виконання умов вказаного договору упродовж січня - грудня 2013 року, січня-грудня 2014 року та січня - червня 2015 року поставило ПАТ "Житомиргаз" природний газ на загальну суму 729 360 648,72 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період січень 2013 року - червень 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ПАТ "Житомиргаз" 2 598 228,98 грн. основного боргу, 3 578 317,82 грн. пені, 2 920 258,13 грн. інфляційних втрат та 680 420,49 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Положеннями ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Нормою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.