ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2016 року Справа № 925/1949/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т."на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 22.02.2016та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2016у справі№ 925/1949/15 Господарського суду Черкаської областіза позовомУкраїнсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС"доТовариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т."простягнення 482229,60 грн.за участю представників сторін:
позивача: Борзих В.В., дов. від 07.07.2016 № 9
відповідача: Школьна І.П., Юрченко Т.Л., дов. від 25.01.2016 б/н; Ігнатенко В.М., дог. від 25.01.2016 № 25/01/16-1
ВСТАНОВИВ:
Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." про стягнення 482229,60 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.02.2016 у справі № 925/1949/15 (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Гончарова С.А., суддів Яковлєва М.Л., Скрипки І.М.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" 286392,00 грн. попередньої оплати, 4295,94 грн. судового збору, 857,70 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи; у решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 у справі № 925/1949/15, передати справу на новий розгляд.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вказуючи на помилковість висновків судів про відсутність підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог, та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо дослідження і оцінки поданих відповідачем доказів.
27.07.2016 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
09.08.2016 до суду касаційної інстанції від скаржника надійшли письмові пояснення щодо порушення судами норм процесуального права в частині надання оцінки поданим відповідачем доказам.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 23.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." (далі - постачальник) та Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 2309КІ (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар - кукурудзу 3 класу, врожаю 2014 року (п. п. 1.1, 1.2 Договору).
Згідно із п. 2.2 Договору загальна кількість товару складає 1000,0 тонн +/-10 %.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах ЕХW ДП "Златодар" Черкаської обл., відповідно до Правил інтерпретації міжнародних правил Інкотермс-2010.
Як визначено п.п. 3.2, 3.3 Договору, строк поставки товару до 23.10.2014 включно. Товар за цим Договором вважається поставленим з моменту підписання Сторонами видаткових накладних.
Відповідно до розділів 4, 5 Договору ціна Товару й загальна сума Договору складає 1680000,00 грн. Порядок оплати: попередня оплата Товару у розмірі 840000,00 грн., остаточний розрахунок по факту постачання Товару.
Судами визначено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу відповідно до пункту 5.1 Договору передоплату за кукурудзу в сумі 840000,00 грн. згідно із платіжним дорученням № 1900 від 24.09.2014, та 16.10.2014 і 21.10.2014 перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі відповідно 268800,00 грн. та 300000,00 грн.
Відповідно до умов Договору відповідач поставив позивачу кукурудзу 3 класу врожаю 2014 року у кількості 250 тонн по видатковій накладній № ТО-0000056 від 03.10.2014 на суму 420000,00 грн., по видатковій накладній № ТО-0000059 від 15.10.2014 на суму 688800,00 грн. в кількості 410 тонн та по видатковій накладній № ТО-0000065 від 10.12.2014 на суму 13608,00 грн. в кількості 8,1 тонн. Всього відповідачем поставлено товару на загальну суму 1122408,00 грн., з них остання поставка Товару (10.12.2014) була здійснена після настання строку поставки, встановленого Договором.
05.12.2014 позивач надіслав на адресу відповідача Повідомлення - вимогу від 04.12.2014 за вих. № 522, в якому просив протягом двох календарних днів надати товар в розпорядження позивача згідно з базисом поставки EXW та сплатити штраф в сумі 28560 грн. на підставі п. 6.2. Договору, у відповідь на яку (вих. № 54 від 15.12.2014) відповідач підтвердив свої зобов'язання за договором поставки та гарантував здійснення поставки товару до 22.12.2014 (включно).
У зв'язку з тим, що у вказаний у відповіді строк відповідач не здійснив поставку товару, позивач надіслав відповідачу повторно (листом від 17.02.2015 за вих. № 134) Повідомлення - вимогу про поставку товару за Договором та сплату штрафу відповідно до п. 6.2. Договору в сумі 27879,60 грн.
Враховуючи, що відповідач на вимогу від 17.02.2015 відповіді не надав та не поставив товар, позивач Повідомленням - вимогою за вих. № 474 під 17.11.2015 повідомив про відмову від Договору в односторонньому порядку в частині непоставленого товару та вимагав повернути позивачу протягом 3 банківських днів 286392,00 грн. суми попередньої оплати та сплатити штрафи в сумі 28560,00 грн. відповідно до п. 6.2. Договору і 167277,60 грн. відповідно до п. 6.3. Договору.
Невиконання відповідачем зобов'язань з повернення попередньої оплати за Договором стало підставою звернення позивача із позовом у цій справі про стягнення з відповідача 286392,00 грн. попередньої оплати та штрафів в сумі 28560,00 грн. відповідно до п. 6.2. Договору і 167277,60 грн. на підставі п. 6.3. Договору.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Сервисы для юристов