Постанова ВГСУ від 10.08.2016 року у справі №918/1443/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 918/1443/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.,суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.,за участю представників:позивачаМайданник Д.Г. (дов. від 18.12.2015 р. №451/15-Т)відповідачівБуловський В.О. (дов. від 15.01.2016 р. б/н)третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 р.у справі №918/1443/15 Господарського суду Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт"до1.Житлово-комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Галузеве" 2. Житлово-комунального підприємства "Галицьке"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівРівненська міська радапровизнання договору недійснимВ С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Житлово-комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Галузеве" та Житлово-комунального підприємства "Галицьке" про визнання договору про розміщення технічних пристроїв та мереж в житлових та нежитлових будівлях комунальної власності м. Рівного від 01.05.2013 р. - недійсним.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що Житлово-комунальне підприємство "Галицьке" не є власником житлових та нежитлових будівель, перелік яких наведено у додатку 1 до договору, а тому вважає, що укладений 01.05.2013 р. трьохсторонній договір № 59-ТК про розміщення технічних пристроїв та мереж в житлових та нежитлових будівлях підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить законодавству України.

Ухвалою господарського суду Рівненської області суду від 18.01.2016 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненську міську раду.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 29.02.2016 р. (суддя Войтюк В.Р.), позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір № 59-ТК від 01.05.2013 р. про розміщення технічних пристроїв та мереж в житлових будівлях комунальної власності м. Рівного, укладеного між Житлово-комунальним спеціалізованим ремонтно - будівельним підприємством "Галузеве", Житлово-комунальним підприємством "Галицьке" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт". Стягнуто судові витрати.

Мотивуючи рішення, місцевий господарський суд вказував про те, що Житлово-комунальне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Галузеве" та Житлово-комунальне підприємство "Галицьке" не є власниками житлових та нежитлових будівель, перелік яких наведено у додатку №1 до договору, а тому вони не мають права самостійно розпоряджатися таким майном та вирішувати питання щодо розміщення та експлуатації мереж та обладнання в/на таких будівлях.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що спірний договір суперечить нормам Цивільного кодексу України, а тому є правові підстави для визнання його недійсним.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 р. (колегія суддів: головуючий Юрчук М.І., судді Крейбух О.Г., Демянчук Ю.Г.), рішення господарського суду Рівненської області від 29.02.2016 р. скасовано, прийняти нове рішення - в позові відмовлено. Стягнуто витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.07.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 10.08.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

З огляду на матеріали справи, 01.05.2013 р. між Житлово-комунальним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством "Галузеве", Житлово-комунальним підприємством "Галицьке" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" укладено трьохсторонній договір № 59-ТК про розміщення технічних пристроїв та мереж в житлових та нежитлових будівлях комунальної власності м. Рівного, предметом якого є розміщення та експлуатація телекомунікаційних мереж та обладнання в/на житлових та нежитлових будівлях комунальної власності м. Рівного, наведеного в додатку № 1, який є невід'ємною частиною такого договору.

Відповідно до п. 2.1 договору Житлово-комунальне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Галузеве" має право: проводити моніторинг та координацію прокладання телекомунікаційних мереж та встановлення технічних елементів (пристроїв) в/на будівлях та спорудах м. Рівного; перевіряти наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" документів на проведення робіт з розміщення технічних елементів (пристроїв) в/на будівлях та спорудах м. Рівного; перевіряти навність необхідних дозвільних документів у безпосереднього виконавця будівельно-монтажних робіт пов'язаних прокладанням телекомунікаційних мереж та встановлення технічних елементів (пристроїв) в/на будівлях та спорудах м. Рівного; проводити звірку із Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" відповідності розміщених технічних елементів (пристроїв) в/на будівлях та спорудах м. Рівного до заявлених та вказаних у відповідній проектній документації.

Пунктом 2.2 перебачено, що Житлово-комунальне підприємство "Галицьке" має право: контролювати прокладання телекомунікаційних мереж та встановлення технічних пристроїв в/на житлових та нежитлових будівлях комунальної власності; вимагати компенсації витрат пов'язаних з усуненням ушкодження будівельних конструкцій будівель і споруд, які настали в наслідок розміщення та/або експлуатації телекомунікаційних мереж, технічних лементів (пристроїв) Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" на підставі складених та погоджених стронами актів дефекації, а у випадку незгоди сторін відповідно до чинного законодаства.

Згідно умов п. 2.3. договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" має право: на платне розміщення телекомунікаційних мереж, технічних елементів (пристроїв) в/на житлових та нежитлових будівлях комунальної власності міста Рівного при умові дотримання "Правил благоустрою м. Рівного"; на безперешкодний доступ його працівників або підрядників (згідно попередньо узгодженого списку) до розміщених телекомунікаційних мереж, технічних елементів (пристроїв), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Телесвіт"; встановлювати, змінювати та збільшувати кількість телекомунікаційних мереж, технічних елементів (пристроїв) при умові дотримання "Правил благоустрою м. Рівного".

У пункті 3.1. договору передбачено, що загальна місячна плата за надання місць для розміщення та експлуатацію технічних елементів (пристроїв) визначається сторонами на підставі "Методики розрахунку плати за розміщення та експлуатацію телекомунікаційні мереж і обладнання в житлових і нежитлових будівлях комунальної власності міста Рівного", затвердженої рішенням № 1309 від 27.10.2011 р. на сесії Рівненської міської ради, та розділом 12 "Правил благоустрою міста Рівного", затверджених рішенням № 512 від 28.04.2011 р. на сесії Рівненської міської ради, та відображається додатком № 1, який є невід'ємною частиною кожного договору. Даний додаток підлягає коригуванню на підставі змін в об'ємах розміщених елементів (пристроїв), але не частіше одного разу на місяць.

Вважаючи, що вищевказаний договір суперечить законодаству України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" звернулось до суду з позовом про визнання його недійсним.

Приймаючи рішення у даній справі суд апеляційної інстанції правомірно виходив з наступного.

За змістом частини 1 статті 1 Господарського поцесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Цей спосіб захисту безпосередньо регламентується із статтями 215 - 236 Цивільного кодексу України, якими встановлюються підстави, умови, правові наслідки недійсності правочинів.

Вважаючи, що договір суперечить вимогам Цивільного кодексу України (висновок, який зазначається позивачем у позовній заяві), позивач, при цьому не зазначає, яким чином такий правочин порушує його права чи охоронювані законом інтереси, як учасника таких правовідносин.

В силу вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.