ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2016 року Справа № 908/2651/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В. (головуючого, доповідача),
Селіваненка В.П.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комтес-ХХІ" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року у справі № 908/2651/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комтес-ХХІ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюче ЛТД" та публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", третя особа: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, про звільнення рухомого майна з-під арешту та зняття заборони його відчуження,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідачів про звільнення з-під арешту рухомого майна (транспортних засобів) та зняття його з розшуку у зв'язку з тим, що зазначене майно перейшло у його володіння згідно з договором закладу (застави) рухомого майна від 02.07.2012 року, укладеним між ТОВ "Комтес-ХХІ" та ТОВ "Фьюче ЛТД".
Позов обгрунтовано порушенням п.п. 3, 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постанови, якими накладено арешт, зокрема, і на рухоме майно ТОВ "Фьюче ЛТД", та оголошено його розшук, перешкоджають позивачу звернути стягнення на майно, яке перейшло у його володіння за договором закладу (застави).
До початку розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України звільнити з-під арешту рухоме майно та зняти заборону на здійснення відчуження рухомого майна згідно з переліком.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2015 року рішення попередніх судових інстанцій про задоволення позову скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 року (суддя Попова І.А.) в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року (судді: Дучал Н.М., Склярук О.І., Ушенко Л.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та позов задовольнити.
Відзиви на касаційну скаргу від відповідачів та третьої особи до суду не надходили.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 02.07.2012 року між ТОВ "Комтес-XXI" (позикодавець) і ТОВ "Фьюче ЛТД" (позичальник) був укладений договір безпроцентної позики № 29-09/2012.
Відповідно до пункту 1.1. договору ТОВ "Комтес - XXI" зобов'язався надати ТОВ "Фьюче ЛТД" безвідсоткову позику, а останній зобов'язався повернути позику у визначений даним договором строк. Сума позики за цим договором становить 650 000 грн. (п. 2.1. договору).
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що строк надання позики позичальнику становить з моменту підписання договору 6 місяців.
За додатком № 1 від 28.12.2012 року до договору позики № 29-09/2012 строк надання позики позичальнику становить з моменту підписання договору 18 місяців.
02.07.2012 року між ТОВ "Комтес - XXI" (заставодержатель) та ТОВ "Фьюче ЛТД" (заставодавець) був укладений договір закладу (застави) рухомого майна (42 транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації), перелік якого визначений п. 1.2. договору, який не було посвідчено нотаріально.
У пунктах 1.1., 1.2. договору сторони узгодили, що договір закладу рухомого майна забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають із договору безпроцентної позики від 02.07.2012 року № 29-09/2012, з урахуванням додатків, за умовами яких заставодавець зобов'язується перед заставодержателем повернути до 31 грудня 2012 року суму позики в розмірі 650000 грн., та в забезпечення виконання зобов'язань за договором безпроцентної позики передає у володіння заставодержателю належне йому на праві власності рухоме майно, зазначене у договорі застави.
Відповідно до п. 1.3. договору предмети закладу оцінено сторонами в сумі 588 500 грн.
Пунктом 2.1. договору застави сторони обумовили, що право закладу виникає у заставодержателя в момент передання йому предметів закладу.
За умовами п. 2.2. договір закладу повинен бути нотаріально посвідчений.
Сервисы для юристов