Постанова ВГСУ від 10.07.2014 року у справі №922/4520/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 922/4520/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову від 24.03.2014 Харківського апеляційного господарського судуу справі№922/4520/13 господарського суду Харківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 18 319,20 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 08.07.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Фролова Г.М., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

ФОП ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 18319,20 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2014 (суддя Суярко Т.Д.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_5 заборгованість за договором б/н від 23.11.2012 у розмірі 18319,20 грн.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 у складі: Слободіна М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ФОП ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень господарського кодексу України, зокрема, ст.268 Господарського кодексу україни.

ФОП ОСОБА_5 просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.11.12 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір б/н,

відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з поставки метало пластикових конструкцій (вікон, дверей, вітражів та інших аналогічних конструкцій) та супровідних матеріалів (підвіконників, відливів та т.п.) (продукція), згідно листа заміру до замовлення або специфікації до замовлення, яка є невід'ємною частиною даного договору (сертифікат відповідності № 425540 серії ВВ від 25.09.2009); монтаж продукції (у випадку необхідності), відповідно листа обміру або специфікації до замовлення (ліцензія серії АБ № 294693 від 27.12.2005).

Договором сторони погодили кількість та компоновку конструкцій - метало пластикових вікон: конструкція 1 - 1170х1990 - 16 шт. "глухі"; конструкція 2 - 1760х1990 - 1 шт.; конструкція 3 - 1170х1990 - 16 шт. "відкривні".

Пунктом 3.1, 3.2 договору встановлено, що вартість продукції за договором складає 35719,20 грн. Замовник здійснює платежі за договором в наступному порядку:

- оплата в розмірі 17400,00 грн. - протягом 3-х днів з дня моменту підписання договору;

- оплата в розмірі 14400,00 грн. - протягом 3-х днів після підписання видаткової накладної;

- завершальний розрахунок в розмірі 3919,20 грн. - в строк до 30.11.2012 року;

Виконавець зобов'язується надати продукцію протягом 7 робочих днів з моменту внесення передплати по п. 3.2 договору (п. 3.3 договору).

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач отримав обумовлену договором продукцію - вікна металопластикові з супровідними матеріалами в кількості 33 штуки на загальну суму 35719,20 грн. (накладна №73 від 28.11.2012).

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 квітня 2013 року у справі №922/699/13-г за позовом ФОП ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_5 про розірвання договору б/н від 23.11.12 та стягнення 36043,84 грн., яке було залишено без змін постановою Харківського Апеляційного господарського суду від 03.06.2013, у задоволенні позову відмовлено. При цьому було встановлено, що 28.11.2012 ОСОБА_5 (позивачем у даній справі) на виконання умов договору б/н від 23.11.2012 була здійснена поставка продукції ОСОБА_4 (відповідачу у даній справі), за яку останнім було здійснено передплату у розмірі 17400,00 грн.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням вищезазначеної норми чинного законодавства, факт поставки спірної продукції не підлягає доведенню знову у даній справі.

Судами також встановлено, що у листі від 11.12.2012 відповідач просив позивача повернути суму вказаної вище передплати у зв'язку з невідповідністю вікон існуючим отворам, що свідчить про фактичне визнання отримання від позивача за договором спірної продукції, заборгованість по якій є предметом розгляду у даній справі.

На підтвердження вказаної вище невідповідності відповідач склав дефектний акт від 03.12.2012, в якому зазначив, що вікна, виготовлені позивачем в кількості 33 штуки не підлягають умонтуванню.

Протоколом огляду місця події від 03.12.2012, складеним слідчим СВ Чугуївського РВ ХМУ ГУМВС України Коврюх В.А. на підставі повідомлення чергової частини, було проведено огляд приміщення по АДРЕСА_1, під час якого було виявлено 17 встановлених металопластикових вікна, на яких містяться бірки із зазначенням прізвища ОСОБА_5 (позивача у даній справі).