Постанова ВГСУ від 10.07.2014 року у справі №905/8460/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 905/8460/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиУправління комунальних ресурсів Донецької міської ради на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 рокуу справі№ 905/8460/13господарського судуДонецької областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доУправління комунальних ресурсів Донецької міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамниця 61"провизнання договору оренди № 627 від 17.08.2009 року недійсним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явився,- третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до управління комунальних ресурсів Донецької міської ради про визнання договору оренди № 627 від 17.08.2009 року недійсним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року у справі № 905/8460/13 позовні вимоги задоволено: визнано недійсним договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька № 627 від 17.08.2009 року, укладений між управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради та ФОП ОСОБА_4

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, управління комунальних ресурсів Донецької міської ради звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського від 12.03.2014 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі № 905/8460/13 на стадії апеляційного провадження третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Крамниця 61" (далі за текстом - ТОВ "Крамниця 61").

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 905/8460/31 апеляційну скаргу управління комунальних ресурсів Донецької міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, управління комунальних ресурсів Донецької міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 905/8460/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2014 року № 03-05/951 для розгляду касаційної скарги у справі № 905/8460/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2009 року між управління комунальних ресурсів Донецької міської ради та ФОП ОСОБА_4 укладений Договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька № 627, згідно п. 1.1. якого орендодавець на підставі розпорядження Донецького міського голови від 13.08.2009 року № 807 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення торгівлі продовольчими товарами.

Положеннями п. 2.1. вищевказаного Договору сторони погодили, що об'єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 270, 2 кв. м.; відповідно до викопіровки поетажного плану, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно п. 2.6. Договору об'єкт оренди відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Донецька та знаходиться на балансі товариства з обмеженою відповідальністю "Содействие".

Згідно п. 9.1. Договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє з 17.08.2009 року по 17.05.2012 року.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що на виконання умов договору орендодавцем було передано, а орендарем прийнято за актом приймання-передачі від 17.08.2009 року майно, а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 270, 2 кв. м.

Крім того судами досліджено, що додатковими угодами від 05.02.2010 року та від 15.06.2012 року сторонами уточнювалися цільове призначення об'єкту оренди, розмір площі для користування, змінювався розмір орендної плати, строк оренди був продовжений до 15.05.2015 року та інше.

За приписами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України закріплені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання договору недійсним, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним.

Так, судами встановлено, що звертаючись з позовом, ФОП ОСОБА_4 підставою недійсності спірного договору оренди визначила відсутність у орендодавця права власності на предмет оренди.

Частини 1 ст.761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.