ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2015 року Справа № 924/321/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, Гоголь Т.Г., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Палас"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2015у справігосподарського суду Хмельницької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Палас" допублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1.Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 2.Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій 3.Територіальне управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки в Хмельницькій областіпрозобов'язання видати технічні умови на підключення до газопостачання першої черги будівництва 16-ти поверхового 72-х квартирного житлового будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Подільська, 115в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились;від відповідача:Волощук П.Ю. - дов. №2198/18 від 11.06.2014;від третіх осіб:не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Справа розглядалась неодноразово.
При новому розгляді справи рішенням від 28.01.2015 господарського суду Хмельницької області (суддя Димбовський В.В.) у задоволені позову відмовлено.
Постановою від 11.03.2015 Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Гулова А.Г. - головуючий, Гудак А.В., Олексюк Г.Є.) рішення від 28.01.2015 господарського суду Хмельницької області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що державні будівельні норми України не дозволяють здійснювати газифікацію вище десятого поверху житлового будинку, а матеріали справи не містять погодження відхилень від будівельних норм відповідно чинного законодавства України.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Гранд-Палас" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 та прийняти нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків викладених в оскаржуваному судовому рішенні обставинам справи, що призвело до порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права, зокрема ст. 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", ст.ст. 10, 11 Закону України "Про будівельні норми", ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.п. 6.34, 6.54 Державних будівельних норм України "Газопостачання" В.2.5-20-2001.
Скаржник у касаційній скарзі вказує на те, що державні будівельні норми України В.2.5-20-2001 "Газопостачання" не містять прямої заборони встановлювати газове обладнання вище десятого поверху та вище 26,5 м. Також господарськими судами неправильно визначено відсутність погодження відхилень від будівельних норм, оскільки Держгірпромнагляд України та Державна служба України з надзвичайних ситуацій висувають умови дотримання вимог законодавства, які у будь-якому випадку будуть дотримані, при цьому такі вимоги не стосуються безпосередньо технічних умов, а є застереженням на майбутні дії.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надало клопотання №8/8.4-273-15 від 03.06.2015, яким підтримує правову позицію у даній справі, викладену клопотаннями № 8/8-299-14 від 21.08.2014 та №8/8-318-14 від 05.09.2014 та просить провести судове засідання 10.06.2015, без участі його уповноваженого представника. Про результати судового засідання завчасно поінформувати, у разі прийняття рішення у справі - надіслати його копію в порядку, встановленому статтею 87 Господарського процесуального кодексу України.
Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що відповідно договору оренди землі №202-01-2013/3117682 від 29.10.2013 земельна ділянка, площею 4200 кв.м., за адресою: м.Хмельницький, вул. Подільська, 115 передана в оренду ТОВ "Гранд-Палас" для будівництва першої черги 72-х квартирного житлового будинку з 4-х квартирним пентхаусом та торгівельними приміщеннями (сектор А); другої черги 16-ти поверхового будинку для офісних та готельних приміщень (секція Б); третьої черги 72-х квартирного житлового будинку з чотирьохквартирним пентхаусом та торгівельними приміщеннями (секція В).
20.12.2007 ПАТ "Хмельницькгаз" видав технічні умови №3160 на підключення до газових мереж об'єкту за адресою: м. Хмельницький, вул. Подільська, 115 з терміном дії - 2 роки, які передбачали при проектуванні газифікацію окремо розташованої котельні елітного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими торгівельними закладами. У зв'язку зі зміною фірми замовника на будівництво відповідачем внесені зміни до технічних умов № 3036 від 20.12.2007, які передбачають при проектуванні: газифікацію опалювальних котелень елітного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими торгівельними закладами.
10.10.2013 позивач звернувся до відповідача із листом № 13/10-13 щодо видачі технічних умов на підключення до газопостачання першої черги будівництва 16-ти поверхового 72-х квартирного житлового будинку по вул. Подільській, 115 у м. Хмельницькому з відхиленням від ДБН В.2.5-20-01 "Газопостачання".
Листом № 3966/18 від 18.10.2013 відповідач відмовив позивачу у видачі технічних умов на підключення на газопостачання, оскільки відповідно п. 6.34 Державних будівельних норм України "Газопостачання" В2.5-20-2001 для опалення приміщень житлових будинків висотою до 10 поверхів включно допускається передбачати газові каміни, конвектори, калорифери та інші типи опалювального газового обладнання заводського виготовлення з відводом продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку, однак газифікація 16-ти поверхового житлового будинку згідно Державних будівельних норм України не дозволена.
26.05.2014 листом №01-1983/05 Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області повідомило ТОВ "Гранд-Палас", що управління не заперечує проти влаштування опалювального газового обладнання для поквартирного опалення і гарячого водопостачання та побутових плит з 1 по 16 поверхи, на об'єкті будівництва житлового будинку по вул. Подільська 115 у м. Хмельницькому, за умови дотримання вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно ч.1 ст.11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 5 ст. 10 Закону України "Про будівельні норми" встановлено, що обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.
Відповідно Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України № 633/2011 від 31.05.2011, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства, до повноважень якого належить, зокрема, затвердження державних будівельних норм.
За п. 5.37 Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", затверджених наказом Держбуду України №80 від 18.05.2005, розроблення проектів внутрішнього газопостачання житлових будинків виконують відповідно до ДБН В.2.5-20.
Пунктом 6.34 Державних будівельних норм України В.2.5-20-2011 "Газопостачання" визначено, що для опалення приміщень житлових будинків висотою до 10 поверхів включно допускається передбачати газові котли, конвектори, калорифери та інші типи опалювального газового обладнання заводського виготовлення з відводом продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку (за схемою передбаченою заводом-виготовлювачем). При цьому подачу газу до газового обладнання, встановлюваного в приміщеннях житлового будинку (у тому числі і розташованих у них громадських установ) необхідно передбачати самостійними відгалуженнями, на яких у місці приєднання до газопроводу повинні установлюватися поза приміщеннями, де встановлено газове обладнання, вимикаючі пристрої.
Відповідно п.6.54 Державних будівельних норм України В.2.5-20-2011 "Газопостачання" в громадських будинках і прибудинкових до них приміщеннях можлива установка газового обладнання, в тому числі для теплопостачання, за винятком громадських будинків висотою понад 26, 5 м (від планувальної відмітки до відмітки підлоги верхнього поверху) будинків з атріумами, багатофункціональних будинків з житловими приміщеннями.
Господарські суди дійшли висновку, що за приписами наведених пунктів ДБН В.2.5-20-2011 "Газопостачання" виключається здійснення газифікації вище десятого поверху житлового будинку.
За змістом ст.ст. 173 та 174 Господарського кодексу України суб'єкт є зобов'язаним вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт - вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку на підставі закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, акта управління господарською діяльністю, господарського договору та інших угод, внаслідок заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на це підстав, у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності, інших дій суб'єктів чи подій, з яким закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно п.4 ч.3 ст.20 та п.1 ч.2 ст. 21 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачальники зобов'язані забезпечувати постачання природного газу з дотриманням установлених державними стандартами та нормативно-технічними актами вимог щодо його якості і тиску. Газотранспортні та газорозподільні підприємства зобов'язані: забезпечувати рівні права доступу до своїх мереж всім суб'єктам ринку природного газу, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.
Сервисы для юристов