Постанова ВГСУ від 10.06.2015 року у справі №924/1807/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 924/1807/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 рокута рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2015 рокуу справі№ 924/1807/14 господарського суду Хмельницької областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)доПолонського підприємства теплових мереж (м.Полонне, Хмельницька область)простягнення 3930205,60 грн., у т.ч. 3105098,63 грн. основного боргу, 284210,66 грн. пені, 128 567,69 грн. три відсотки річних, 412328,62 грн. інфляційних втрат

За участю представників:

від позивача: Смакота Н.І. (дов.№14-98 від 18.04.2014 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.01.2015 року у справі №924/1807/14 (суддя Олійник Ю.П.) позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Полонського підприємства теплових мереж про стягнення 3 930 205,60 грн., у т.ч. 3 105 098,63 грн. - основного боргу, 284 210,66 грн. - пені, 128 567,69 грн. - три відсотки річних, 412 328,62 грн. - інфляційних втрат задоволено частково; стягнуто з Полонського підприємства теплових мереж на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": 3 105 098,63 грн. - основного боргу, 142 105,33 грн. - пені, 128 567,69 грн. - 3% річних, 407 118,23 грн. - інфляційних втрат, 70 340,75 грн. - відшкодування сплаченого судового збору; у решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 року у справі №924/1807/14 (судді: Саврій В.А., Дужич С.П., Мамченко Ю.А.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 13.01.15 р. у справі №924/1807/14 - залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, оскільки відповідач в порушення умов договору лише частково розрахувався за поставлений природний газ, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу, інфляційні витрати та 3% річних; судами зменшено розмір стягуваної з відповідача пені з посиланням на ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України та п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2015 року у справі №924/1807/14 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 142 105,33 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі щодо стягнення пені у сумі 142 105,33 грн; в іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2015 року залишити без змін.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Полонське підприємство теплових мереж просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 13.01.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 року у справі №924/1807/14 без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих судових актів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши представника позивача який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.12.2012 р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Полонське підприємство теплових мереж (Покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу №13/2702-БО-34, відповідно до п.1.1. якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору.

Продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 1075,2 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів, згідно встановленого графіку (п. 2.1. договору).

Пунктом 3.3. договору, передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. (п.3.4. Договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, ціна за 1000 куб.м. газу становить 4661,74 грн. з ПДВ.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п.6.1. Договору).

Згідно п.7.2. договору, у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

09.07.2013 р. між сторонами укладено додаткову угоду №-1 до договору купівлі-продажу природного газу №13/2702-БО-34 від 28.12.2012 р., згідно якої змінено з 01.07.13 р. ціну на газ, яка за 1000 куб.м. становить 4588,54 грн. з ПДВ та договір доповнено п.5.5. згідно якого, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини на підставі укладеного договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.