ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2014 року Справа № 905/6982/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Хілті (Україна) ЛТД"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014у справі№ 905/6982/13 Господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хілті (Україна) ЛТД"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 159942,33 грн.за участю представників: позивачаЧенцова М.В., дов від 09.01.2014відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хілті (Україна) ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 159942,33 грн., в тому числі 143504,76 грн. заборгованості за поставлений товар, 7466,38 грн. пені, 1795,95 грн. річних, 7175,24 грн. штрафу, посилаючись на умови укладеного договору та приписи статей 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, статей 218, 220, 230-232 Господарського кодексу України.
Відповідач відхилив позовні вимоги, зазначивши, що одержаний за договором товар повернуто позивачу, який не заперечував з цього приводу, що свідчить про досягнення сторонами згоди про припинення договірних зобов'язань.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.01.2014 року (судді: Риженко Т.М. - головуючий, Нестеренко Ю.С., Довгалюк В.О.) в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014 року (судді: Зубченко І.В. - головуючий, Попков Д.О., Татенко В.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хілті (Україна) ЛТД" подало до Вищого господарського суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення господарських судів, передавши справу на новий розгляд. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: позивач вказує, що місцевий господарський суд розглянув справу без участі його представника, не повідомивши належним чином про час та місце судового розгляду, чим позбавив процесуальних прав, передбачених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, унеможливив надання додаткових доказів у справі, що в-подальшому не були прийняті апеляційним господарським судом; судами порушено приписи статей 42, 43, 64 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечено дотримання принципів рівності та змагальності сторін у судовому процесі.
Відповідач не скористався правом на участь представника у судовому засіданні, відзив на касаційну скаргу не подав.
Позивач подав клопотання про спрямування справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва за місцезнаходженням позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 07 серпня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Хілті (Україна) ЛТД" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Покупцем) укладено договір поставки та сервісного обслуговування № 1161-рвп, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити Товар на умовах даного Договору. Відповідно до пункту 1.3 договору, найменування, асортимент та кількість Товару визначається в Специфікації, погодженій Сторонами, що є невід'ємною частиною даного Договору. Згідно з пунктом 1.2 договору Постачальник зобов'язується проводити гарантійне сервісне обслуговування Товару на умовах, передбачених Договором.
У розділі 2 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни договору та порядку розрахунків: ціна на Товар вказується у Специфікації, в рахунку-фактурі та видатковій накладній Постачальника; загальна сума даного Договору з урахуваннях знижки складає 289854,92 грн. включаючи ПДВ 48309,15 грн.; умови оплати за Товар - змішана, а саме: передплата в розмірі 35% в сумі 101449,22 грн. та 188405,70 грн. розстрочення/відстрочення платежу (стаття 694 Цивільного кодексу України), поетапно (в рівних частинах) протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців від дати поставки Товару; відстрочення оплати за поставлену партію Товару складає 365 календарних діб від дати, вказаної у видатковій накладній (пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.5 Договору);
У розділі 4 договору Сторони визначили гарантійні умови та сервісні зобов'язання.
Згідно з пунктом 5.4 договору Сплата Покупцем пені не звільняє його від обов'язку оплатити Товар. За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань за даним Договором протягом дії Договору винна Сторона сплачує іншій Стороні штраф у розмірі 5% від вартості партії Товару щодо якої одна зі Сторін не виконала свої зобов'язання.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 30 серпня 2013 року, але не раніше моменту повного та належного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Подальша пролонгація Договору може відбуватись шляхом укладення Сторонами відповідної додаткової угоди із зазначенням нового строку дії Договору. Закінчення строку даного Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору (пункт 7.1 Договору).
Сторонами підписано специфікацію № 1 до договору, якою визначено асортимент, кількість, одиницю виміру, ціну та загальну вартість, яка склала 289854,92 грн., умови поставки товару.
Судами також встановлено, що на виконання умов договору відповідач здійснив передплату у сумі 101452,72 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та випискою з банківського рахунку.
Позивач здійснив поставку товару на суму 289854,92 грн., що підтверджується видатковими накладними № 61139612 від 13.08.2012 на суму 268362,84 грн., № 61140468 від 27.08.2012 на суму 21492,08грн., податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Іншу частину зобов'язань за договором поставки та сервісного обслуговування № 1161-рвп від 07.08.2012 щодо оплати за поставлений товар відповідач не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 143504,76 грн.
Разом з тим судами з'ясовано, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 здійснено повернення товару на суму 272310,65 грн., що підтверджується накладною про повернення постачальнику товару № 1 від 17.07.2013, вказана накладна підписана та засвідчена печатками обома Сторонами без зауважень; за змістом накладної відповідач не повернув позивачу такі складові товару, як диск DS-BT 900/HI C-10E, диск DS-BT 800/HI C-10E та перфоратор ТЕ7-С (картон), загальна вартість яких складає 14620,23 грн.
Розглянувши надані позивачем на виконання ухвали апеляційного суду документи, а саме лист вих. № 94-14 від 27.03.2014 від перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-пошта", товарно-транспортну накладну № 20280027279057 від 08.08.2013, суд апеляційної інстанції зазначив, що надані документи місять відомості про здійснення позивачем відправлення товару ОСОБА_10, а відомості, викладені в товарно-транспортній накладній № 20280027279057 від 08.08.2013, не є достатніми для ідентифікації переданого товару та його належності до предмету договору поставки укладеного сторонами.
Інших доказів подальшого передачі товару відповідачу після здійсненого 17.07.2013 повернення позивач не надав, відтак, суд апеляційної інстанції визнав недоведеними документально доводи позивача про оформлення накладної про повернення постачальнику товару № 1 від 17.07.2013 для здійснення гарантійного ремонту; водночас суд апеляційної інстанції не визнав поважності причин, з яких договір № 08-09/13/14 від 09.08.2013 про реструктуризацію боргу не міг бути наданий позивачем в якості доказу суду першої інстанції .
З'ясовуючи обставини повідомлення позивача місцевим господарський судом про час та місце судового засідання, апеляційний суд вказав, що позивач з'явився в судове засідання 05.11.2013, був повідомлений належно про судове засідання від 02.12.2013 року, в якому не взяв участь з власної ініціативи, не скориставшись наданим йому процесуальним правом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди виходили з відсутності правових підстав для стягнення заборгованості за товар, повернений постачальнику та прийнятий ним без заперечень.
Сервисы для юристов