ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2014 року Справа № 904/9048/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ (далі - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго"),
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2014
зі справи № 904/9048/13
за позовом ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго"
до комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід", смт Кринички Криничанського району Дніпропетровської області (далі - КП "Аульський водовід"),
про стягнення 5 453 412, 11 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" - Тищенко Т.А.,
КП "Аульський водовід"- не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з КП "Аульський водовід" 5 453 412, 11 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2011 у справі № 25/75-10 на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мирової угоди, у тому числі трьох процентів річних у сумі 298 078, 79 грн. за прострочення оплати, визначених у цій мировій угоді сум заборгованості за електроенергію, в установлений в даному документі строк.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 (суддя Соловйова А.Є), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.3014 (колегія суддів у складі: суддя Верхогляд Т.А. - головуючий, судді Білецька Л.М., Тищик І.В.), позов задоволено в частині стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних у сумі 298 078, 79 грн. та судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог; у решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі та поясненнях до неї ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у справі скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі внаслідок порушення господарськими судами норм процесуального права та положень статей 3, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
У відзиві на касаційну скаргу КП "Аульський водовід" просить у задоволенні скарги відмовити з наведених у відзиві мотивів.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Господарськими судами у справі встановлено, що:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2011 у справі № 25/75-10, яке набрало законної сили 25.01.2011, стягнуто з КП "Аульський водовід" на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" 5 407 782, 08 грн. за спожиту активну електроенергію та 21 815, 24 грн. - за реактивну електроенергію, три проценти річних за прострочення виконання зобов'язань у сумі 6 694, 03 грн., державне мито у сумі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.;
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2011 у справі № 25/75-10 відповідно до статті 121 ГПК України було затверджено мирову угоду на стадії виконання зазначеного рішення місцевого господарського суду; боржника зобов'язано протягом десяти днів від дня затвердження судом мирової угоди сплатити стягувачу 5 107 782, 08 грн. за спожиту активну електроенергію та 21 815, 24 грн. - за реактивну електроенергію, державне мито у сумі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.;
- позивач у даній справі № 904/9048/13, крім вимог про стягнення зазначених у згаданій мировій угоді сум, просить суд стягнути три проценти річних за невиконання зобов'язання зі сплати 5 107 782, 08 грн. за спожиту активну електроенергію та 21 815, 24 грн. - за реактивну електроенергію за період з 13.12.2011 по 18.11.2013.
У частині четвертій статті 121 ГПК України зазначено, що мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
Статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" (у чинній редакції та редакції, чинній на час винесення ухвали від 01.12.2011 у справі 25/75-10) передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, тому повинна відповідати вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Сервисы для юристов