ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2014 року Справа № 5021/1859/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМіщенка П.К., Куровського С. В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скарги Державної акціонерної компанії "Хліб України" та Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" " Роменський комбінат хлібопродуктів"
на постанову у справі господарського судуХарківського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року №5021/1859/12 Сумської області
за заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів"про визнання банкрутомЗа участю представників: ДАК "Хліб України" - Костюка І.В.; ДП "Державний резервний насінневий фонд України" - Шмаюн Н.В.
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.12.2012 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі порушено провадження у справі № 5021/1859/12 про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", на підставі ст. ст. 6, 8, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.01.2013 року визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України у м. Ромнах та Роменському районі до боржника Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", у розмірі 1 119 198,46 грн., відкрито процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кривенко Б.Г.
У газеті "Голос України" №14 від 23.01.2013 року опубліковано оголошення про порушення провадження у справі №5021/1859/12 про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів".
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.04.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 5021/1859/12.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.05.2013 року продовжено процедуру розпорядження майном до 10.07.2013 року.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.12.2013 року (Суддя - Костенко Л.А.), керуючись ст. 5, ст. 40, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999 року), Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", ст. 214 Господарського кодексу України, припинено провадження у справі №5021/1859/12.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року (Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О.; судді - Кравець Т.В., Крестянінов О.О.) апеляційну скаргу розпорядника майна Кривенка Бориса Григоровича задоволено. Ухвалу господарського суду Сумської області від 02.12.2013 року у справі №5021/1859/12 скасовано. Справу №5021/1859/12 передано на розгляд господарського суду Сумської області.
Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду Державна акціонерна компанія "Хліб України" та Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, у яких просили скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року у даній справі та залишити в силі ухвалу господарського суду Сумської області від 02.12.2013 року у даній справі.
На думку скаржників судом апеляційної інстанції порушено та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. ч. 5 ст. 5, ч. 8 ст. 16, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст.ст. 43, п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, ст. 214 Господарського кодексу України.
Заслухавши пояснення представників торін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Враховуючи, що провадження у справі порушено 15.09.2004, то відповідно до приписів пункту 11 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення названого закону в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.
Відповідно до ст. 4 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали було встановлено, що відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" боржник віднесений до переліку підприємств, що не підлягають приватизації.
Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону про банкрутство положення цього закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
Отже, вказані норми, а також і положення ч. 3 ст. 214 Господарського кодексу України, і Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлюють обмеження в застосуванні норм Закону про банкрутство (щодо процедур санації чи ліквідації) до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, та які включені до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.
Відтак до боржника, що є об'єктом права державної власності і не підлягає приватизації та внесеного до переліку відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності що не підлягають приватизації" може бути застосовано дві судові процедури банкрутства - процедура розпорядження майном та процедура мирової угоди.
Судові процедури: санація та ліквідація відносно боржника, що знаходиться в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" можуть бути здійснені тільки після звернення керівних органів боржника в установленому законом порядку з клопотанням про виключення боржника з даного переліку та прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України про виключення боржника з переліку.
Судові процедури: санація та ліквідація відносно боржника, що знаходиться в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" можуть бути здійснені тільки після звернення керівних органів боржника в установленому законом порядку з клопотанням про виключення боржника з даного переліку та прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України про виключення боржника з переліку.
У разі не прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України про виключення боржника з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, провадження у справі може бути закінчене укладанням мирової угоди, а в разі відсутності згоди між боржником та кредиторами щодо укладення мирової угоди - припинене за ч.1 ст. 80 ГПК України.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, процедура банкрутства Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" триває майже рік і за цей час щодо боржника не було укладено мирову угоду, рівно як і не виключено боржника у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.
У зв'язку з чим подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства, призведе лише до порушення прав як боржника, так і кредиторів та заподіяння ним додаткових збитків, зокрема, з оплати праці арбітражного керуючого.
Сервисы для юристов