ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2015 року Справа № 911/3423/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєва І.В., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2014у справі№ 911/3423/14 Господарського суду Київської областіза первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" про стягнення 203880,31 грн. за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА" про стягнення 47041,74 грн.за участю представників: позивачаАбрахімова-Кобилінська Т.В., дов. від 05.01.2015відповідачаЛевчук О.В., дов. від 03.03.2015
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" 203880,31 грн., з яких: 151837,60 грн. основного боргу, 28670,25 грн. пені, 3331,98 грн. 3 % річних та 20040,48грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 26.06.2013 №130812-1.
ТОВ "Біогазенерго" заперечило проти позовних вимог, посилаючись на відсутність документів, які за умовами договору підтверджують факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на суму 10776 грн., випробування обладнання, передбаченого пунктом 5.4 додатку №1.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" звернулося до господарського суду з зустрічним позовом (з уточненням вимог до нього) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА" 47041,74 грн. штрафних санкцій, посилаючись на порушення строків поставки товару за договором поставки від 26.06.2013 № 130812-1.
У відзиві на зустрічний позов ТОВ "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА" просив відмовити у його задоволенні, вказавши, що у зв'язку зі зміною строків кінцевої оплати та невиконання контрагентом обов'язку з кінцевої оплати товару строк поставки товару був зупинений.
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2014 (суддя Саванчук С.О.) первісний позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА" 151837,60 грн. основної заборгованості, 16625,66 грн. пені, 2979,97 грн. 3% річних, 20040,48 грн. інфляційних втрат; у задоволені решти вимог первісного позову відмовлено.
Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" пеню у розмірі 28670,26 грн.; у задоволені решти вимог зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (судді: Гончаров С.А. - головуючий, Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.) рішення місцевого суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду за зустрічним позовом про стягнення пені у розмірі 28670,26 грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не взято до уваги, що за приписами статей 530, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України скаржник за наявності прострочення по оплаті вартості товару за договором поставки, обрахував суму 28670,25 грн. пені та 3331,98 грн. 3% річних, суди безпідставно не задовольнили повністю первісні позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних. Разом з цим, скаржник вказує, що в порушення статті 530, 531, частини 4 статті 538, статті 692 Цивільного кодексу України суди дійшли необгрунтованих висновків про задоволення зустрічних позовних вимог щодо стягнення з нього пені, оскільки у зв'язку з невиконанням обов'язку ТОВ "Біогазенерго" щодо кінцевої оплати, яка повинна була здійснена до 10.10.2013, строк поставки був зупинений до настання дати кінцевої оплати вартості товару, отже у скаржника не виник обов'язок з поставки товару до 29.08.2013.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому відхилило її доводи як безпідставні, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 26.06.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІОГАЗЕНЕРГО" укладено договір поставки № 130812-1, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені Договором строки товар у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах Договору (пункт 2.1. Договору поставки).
Пунктом 2.4. договору поставки встановлено, що перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент отримання товару покупцем, що підтверджується видатково-прибутковою накладною.
Відповідно до пункту 3.8. Договору поставки, зобов'язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару та його приналежностей (комплектуючих частин), підписання сторонами оформленої належним чином накладної, товарно-транспортної накладної та ін. та передачі покупцю податкової накладної та повного комплекту документів, передбачених пунктом 6.8. Договору, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства та Договору.
Згідно з пунктом 3.9. договору підтвердженням факту поставки товару за Договором є належним чином оформлений акт приймання-передачі товару, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Пунктом 6.6. Договору поставки, повноваження представників покупця на здійснення та оформлення здачі-прийняття товару в пункті поставки можуть підтверджуватися відповідною довіреністю, яка оформлюється на фірмовому бланку покупця.
Відповідно до пункту 6.8. Договору поставки встановлено, що одночасно з передачею кожної партії продукції постачальник передає покупцеві наступні документи: один оригінальний екземпляр товарно-транспортної накладної чи/або накладної на відпуск товару; один оригінальний екземпляр податкової накладної; один оригінальний екземпляр рахунку-фактури на дану партію продукції; акти приймання-передачі обладнання - 2 примірники.
Згідно з пунктом 7.4. договору покупець здійснює розрахунки за Договором у відповідності до виставленого постачальником рахунку: на підставі підписаного сторонами Додатку - у разі здійснення передоплати; на підставі акту приймання-передачі товару - у разі оплати за фактично отриманий товар.
Відповідно до пункту 7.7. Договору, загальна вартість Договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії Договору.
Відповідно до пункту 10.1. Договору поставки, за порушення терміну поставки обладнання більш, ніж на 30 днів, постачальник повинен сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого обладнання за кожен день прострочення понад тиждень, але не більше 3 % загальної вартості Договору.
Договір є чинний з дня підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 року (пункт 12.1. Договору поставки).
Додатком № 1 до Договору поставки встановлено умови поставки: протягом 55 днів з моменту отримання постачальником авансового платежу, при умові повного виконання покупцем зобов'язань з кінцевої оплати (пункт 4. Додатку № 1 до Договору).
Сервисы для юристов