Постанова ВГСУ від 10.03.2015 року у справі №910/15211/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Справа № 910/15211/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі№ 910/15211/14 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"доДержавного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

простягнення 539273,24 грн. за участю представників сторін від позивача:Рєзнік М.О. (довіреність № б/н від 09.09.2014), від відповідача:Платова Ю.П. (довіреність № 01-10/2014 від 01.10.2014),

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Інститут розвитку передових технологій" у липні 2014 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про стягнення 426885,78 грн. заборгованості з орендної плати приміщення, 48860,49 грн. пені, 9688,51 грн. 3% річних та 53838,46 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 у справі № 910/15211/14 (суддя Князьков В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 910/15211/14 (у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. - головуючого, Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на користь Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" основного боргу у розмірі 426885,78 грн., 3% річних у розмірі 9688,51 грн., пені у розмірі 48860,49 грн., інфляційних втрат у розмірі 53838,46 грн., судового збору у розмірі 10785,46 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києві від 01.10.2014 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 910/15211/14 Господарського суду міста Києва, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України звернулось до Вищого господарського суду України, з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києві від 01.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 910/15211/14 в частині стягнення 31396,34 грн. інфляційних втрат, 6706,16 грн. 3% річних, 29551,20 грн. пені, і прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 31395,34 грн. інфляційних втрат, 6706,16 грн. 3 % річних та 29551, 20 грн. пені, в іншій частині рішення та постанову залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Інститут розвитку передових технологій" (орендодавець) та Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (орендар) 05.10.2011 укладено договір оренди приміщення № 50-10/11 (договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування нежилі приміщення, розташовані у двоповерховій будівлі за адресою: місто Київ, вул. Ливарська, 1, літера "А", загальною площею 1008,4 кв.м, що належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.2001, зареєстрованого в реєстрі Першої Київської державної нотаріальної контори за № 2-2876.

Пунктом 2.1. договору сторонами погоджено, що передача приміщення та його прийняття орендарем у строкове платне користування відбудеться 05.10.2011.

Відповідно до пункту 2.2. договору, передача приміщення здійснюється шляхом підписання акта приймання-передачі, який засвідчується підписами та скріплюється печатками сторін.

Згідно з пунктом 2.4. договору, сторонами погоджено, що приміщення 05.09.2014 повертається орендодавцю орендарем за актом приймання-передачі приміщення, а у випадку дострокового розірвання або відмови від договору - не пізніше дати зазначеної в угоді про розірвання чи повідомленні про відмову від договору.

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 17.12.2012 сторонами внесено зміни до пункту 2.4. договору, яким передбачено, що приміщення 31.08.2014 повертається орендодавцю орендарем за актом приймання-передачі приміщення, а у випадку дострокового розірвання або відмови від договору - не пізніше дати зазначеної в угоді про розірвання чи повідомленні про відмову від договору.

Орендна плата за договором встановлюється в національній валюті України, а розмір орендної плати за повний календарний місяць визначається у протоколі узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни від 17.12.2012, сторонами погоджено, що розмір договірної плати за оренду 1 кв.м за один календарний місяць становить 247,61 грн. у тому числі з ПДВ, а загальна вартість оренди орендованих за договором приміщень становить 249687,91 грн., у тому числі з ПДВ.

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно авансовими платежами, але не пізніше 5-го числа поточного місяця, шляхом перерахування на поточний рахунок орендодавця встановленої грошової суми, згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 2) на підставі виставлених орендодавцем рахунків (пункт 3.3 договору).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 8.3 договору, договір може бути розірвано на вимогу орендодавця, надану орендарю у письмовій формі за 1(один) місяць до розірвання, якщо орендар систематично порушує зобов'язання встановлені договором, в тому числі більше одного разу порушив строк здійснення будь-яких платежів за договором.

Орендарем прийнято в строкове платне користування нежилі приміщення, що розташовані у двоповерховій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ливарська, 1, літ. "А", загальною площею 1008,4 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі від 05.10.2011.

Сторонами 22.01.2014 підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди нежилого приміщення № 05/10/11 від 05.10.2011, відповідно до якої дійшли згоди достроково розірвати договір оренди, з 22.01.2014.

Сторонами 22.01.2014 підписано акт приймання-передачі (повернення) приміщення, відповідно до якого орендарем передано (повернуто), а орендодавцем прийнято приміщення, які розташовані у двоповерховій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ливарська, 1, літ. "А", у зв'язку із розірванням договору оренди нежилих приміщень, з 22.01.2014.

Звертаючись до суду першої інстанції, позивачем зазначено, що за користування орендним майном у період з жовтня 2013 року по 22 січня 2014 року відповідачем орендних платежів не здійснено, у зв'язку з чим у останнього наявна заборгованість у сумі 998751, 64 грн.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений між сторонами договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.