ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2015 року Справа № 910/5020/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Дунаєвська Н.Г.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Колективного підприємства "Завод залізобетонних виробів № 1"
на рішення господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року
у справі № 910/5020/14
господарського суду міста Києва
за позовом Колективного підприємства "Завод залізобетонних виробів № 1"
до 1.Публічного акціонерного товариства " Дельта Банк"
2. Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
про стягнення 560 000 грн. 00 коп.
за участю представників
позивача Мацун О.П.
відповідачів 1. Мединський М.М.
2. не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Колективне підприємство "Завод залізобетонних виробів №1" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення солідарно з відповідачів безпідставно списану суму коштів у розмірі 560000,00 грн., 11200,00 грн. судового збору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року (суддя Отрош І.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року (судді Сулім В.В., Коротун О.М., Гаврилюк О.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись вищезазначеними рішенням та постановою Колективне підприємство "Завод залізобетонних виробів № 1" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду господарського суду міста Києва від 08 вересня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 квітня 1999 року між Комерційним банком "Приватбанк", який змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", (банк) та Колективним підприємством "Завод залізобетонних виробів № 1" (клієнт) було укладено договір № 001502 про розрахунково-касове обслуговування поточних рахунків в національній та іноземній валюті (далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору є відкриття поточного рахунку (рахунків) в банку на підставі інструкції Національного банку України "Про відкриття банками рахунків в національній та іноземній валюті" і діючого законодавства; виконання всіх видів розрахункових та касових операцій, передбачених режимом поточного рахунку в національній або іноземній валюті.
Відповідно до п. 2.1.2 договору, банк зобов'язується здійснювати розрахункове і касове обслуговування клієнта і проводити за його дорученням розрахункові і касові операції, передбачені режимом відкритого йому рахунку (рахунків).
Згідно п. 2.1.7 договору відносини з клієнтом, який експлуатує програмний комплекс "Банк-Клієнт", регламентуються окремим договором.
Сервисы для юристов