Постанова ВГСУ від 10.02.2015 року у справі №910/23520/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 910/23520/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаКононов В.В. - довіреність від 06.01.2015 р.; Храпаль М.В. - довіреність від 20.10.2014 р. Ніколаєва С.Д. - голова ФГ "Мрія" відповідачаПисьменна Н.В. - довіреність від 19.01.2015 р.третьої особиШевченко О.В. - довіреність від 19.01.2015 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Мрія" на постановувід 03.12.2014 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/23520/13 господарського суду м. Києваза позовомФермерського господарства "Мрія"до - Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Аквахвиля"третя особаКабінет Міністрів Українипровизнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди В С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 р. ФГ "Мрія" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області та ТОВ "Зелена Аквахвиля" про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження голови Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 15.04.2013 р. № 288 про передачу в оренду водного об'єкту;

- визнання недійсним договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення від 16.04.2013 р. № 105, укладеного між Києво - Святошинською райдержадміністрацією Київської області та ТОВ "Зелена Аквахвиля".

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 92, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 51, 58, 59, 85 Водного кодексу України та статей 116, 123, 124, 149 Земельного кодексу України обґрунтовані тим, що оскаржуваними розпорядженням та договором оренди водного об'єкту, який переданий у користування ТОВ "Зелена Аквахвиля", порушуються права та законні інтереси позивача, як землекористувача земельної ділянки, переданої ФГ "Мрія" у постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, виданого 10.09.2001 р. на підставі рішення Києво - Святошинською райдержадміністрацією Київської області від 16.02.1999 р., а передача водного об'єкту відповідачеві суперечить цільовому призначенню земельної ділянки, яка надана позивачу для ведення фермерського господарства та буде перешкоджати реалізації його прав та обов'язків щодо використання земельної ділянки.

Позивач також посилався на відсутність у Києво - Святошинської райдержадміністрації Київської області повноважень на розпорядження водним об'єктом, що вбачається, окрім норм чинного законодавства, також й з судової практики, зокрема, постанови Вищого господарського суду України від 21.01.2014 р. у справі № 911/1427/13.

У відзиві на позовну заяву Києво - Святошинська райдержадміністрація просила відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що ні Конституцією України, ні Водним кодексом України, ні Законом України "Про місцеві адміністрації" не встановлено прямої заборони видавати розпорядження, і оскільки райдержадміністрація є частиною виконавчої гілки влади та здійснює державну політику, визначену Кабінетом Міністрів України в межах адміністративно - територіальної одиниці в порядку та у спосіб, визначений законом, оскаржуване розпорядження Києво - Святошинської райдержадміністрації та спірний договір є законними, а доводи позивача необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач також вважав, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів, вказуючи на те, що ФГ "Мрія" має право на користування даною земельною ділянкою лише після укладення договору оренди в порядку статті 93 Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", який позивачем не наданий, а згідно розпорядженням Києво - Святошинської райдержадміністрації від 18.03.2010 р. № 2019 було передано частину земель ФГ "Мрія" у приватну власність громадян, про що позивач не повідомив у позовній заяві.

ТОВ "Зелена Аквахвиля" просило відмовити у задоволенні позову вказуючи, зокрема на те, що відповідно до наданого позивачем земельного акта, у постійне користування було надано земельну ділянку площею 50 га в межах згідно плану громадянці Ніколаєвій С.Д., а не позивачеві - ФГ "Мрія", тобто позивачем не доведено порушення його права та інтересів. Крім того, як зазначав відповідач, на даному земельному акті була зроблена відмітка про зміни у землекористуванні на підставі розпорядження Києво - Святошинської райдержадміністрації від 18.03.2010 р. № 2019 відповідно до якого було передано у приватну власність земельні ділянки членам фермерського господарства, у тому числі і Ніколаєвій С.Д., тобто земельна ділянка площею 50 га, яка надавалась у 2001 році у постійне користування громадянці Ніколаєвій С.Д., у 2010 році була розділена шляхом виділення з неї земельних ділянок громадянам у власність, проте, новий державний акт на землю Ніколаєвою С.Д. з визначенням розміру, кадастрового номеру та схеми земельної ділянки не отримувався, що свідчить, на думку відповідача, про відсутність спору про право.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2014 р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Кабінет Міністрів України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.08.2014 р. (судді: Босий В.П., Бойко Р.В., Літвінова М.Є.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначивши, що оскільки державний акт на право постійного користування землею був виданий Києво-Святошинською районною радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області 10.09.2001 р., а Ніколаєву С.Д. обрано головою ФГ "Мрія" лише 17.11.2001 р., тобто через 2 місяці після посвідчення права постійного користування спірною земельною ділянкою, вказана земельна ділянка була отримана в постійне користування громадянкою Ніколаєвою С.Д. як фізичною особою, тобто земельна ділянка 50,0 га, яка розташована на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району, до складу якої входить оспорюваний водний об'єкт, знаходиться в постійному користуванні фізичної особи, а докази передання цього водного об'єкту у користування ФГ "Мрія" позивачем не надано, тобто не доведено порушення прав та інтересів позивача.

За апеляційною скаргою ФГ "Мрія" Київський апеляційний господарський суд (судді: Станік С.Р., Власов Ю.Л., Самсін Р.І.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 06.08.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 03.12.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ФГ "Мрія" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що судами не було враховано та застосовано норм законодавства, яким врегульовані питання створення, перереєстрації та діяльності селянських (фермерських) господарств станом на 2001 рік, якими було передбачено, зокрема, що проведення переобрання голови фермерського господарства та проведення перереєстрації змін у статутних документах ФГ "Мрія" станом на 1999-2001 р. було можливо виключно після переоформлення земельної ділянки з попереднього голови господарства до нового, а відповідно до запровадженої спеціальним законом - Законом України "Про селянське (фермерське) господарство"- процедури, державний акт на право постійного користування видається до реєстрації юридичної особи - фермерського господарства. При цьому, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" виключно після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право постійного користування землею селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи. Проте, вказані приписи законодавства залишені судами поза увагою.

Крім того, як зазначає заявник касаційної скарги, поза увагою судів було залишено те, що судовими рішеннями у справі № 910/211/14 підтверджено наявність права користування земельною ділянкою площею 50 га, що розташована на території Горенської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, саме ФГ "Мрія" відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 10.09.2001 р.

На думку скаржника, не взявши до уваги приписи статті 51 Водного кодексу України та вказавши на відсутність розподілення повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення між Камбміном України та райдержадміністрацією, судом апеляційної інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність таких повноважень у Києво - Святошинської райдержадміністрації.

При цьому, скаржник зазначає, що дійшовши висновку стосовно прийняття Києво - Святошинською райдержадміністрацією оспорюваного розпорядження від 15.04.2013 р. та укладення спірного договору від 16.04.2013 р. у межах повноважень, судами першої та апеляційної інстанції було застосовано норми статті 51 Водного кодексу України в редакції Закону України "Про аквакультуру", які набрали чинності 01.07.2013 р.

Заявник касаційної скарги також вказує на залишення судами поза увагою обставин щодо передачі за спірними розпорядженням та договором товариству разом з водним об'єктом і земельної ділянки під цим об'єктом, без оформлення у відповідності до норм земельного законодавства відповідного правовстановлюючого документу на користування земельною ділянкою під водним об'єктом.

ТОВ "Зелена Аквахвиля" у запереченнях на касаційну скаргу вказує на встановлення судами всіх обставин справи щодо недоведеності позивачем порушення його прав та інтересів та прийняття судами законних рішень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, на підставі рішення 5 сесії ХХІІІ скликання Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 16.02.1999 р. громадянці Ніколаєвій С. Д. було видано державний акт на право постійного користування землею ІІІ-КС № 018998 від 10.09.2001 р., яким посвідчене право постійного користування земельною ділянкою площею 50,0 га, яка розташована на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району для ведення селянського (фермерського) господарства (том 1 а.с. 20).

15.04.2013 р. розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 288 "Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ "Зелена аквахвиля" на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області" ТОВ "Зелена Аквахвиля" надано в оренду терміном на 25 років водний об'єкт, площа водного дзеркала якого складає 17,0 га для риборозведення на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району (том 1 а.с. 20).

16.04.2013 між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та ТОВ "Зелена Аквахвиля" (орендар) було укладено договір оренди № 105, згідно умов якого орендарю надано в оренду терміном на 25 років водний об'єкт, площа водного дзеркала якого складає 17,0 га для риборозведення на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району (том 1 а.с. 21-24).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ФГ "Мрія" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 15.04.2013 р. № 288 про передачу в оренду водного об'єкту та визнання недійсним договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення від 16.04.2013 р. № 105, укладеного між Києво - Святошинською райдержадміністрацією Київської області та ТОВ "Зелена Аквахвиля", з посиланням, зокрема, на порушення прав позивача як постійного землекористувача земельної ділянки, на якій розташований вказаний водний об'єкт, переданий позивачеві разом із земельною ділянкою відповідно до Державного акта на право постійного користування землею ІІІ-КС № 018998 від 10.09.2001 р., а також з огляду на перевищення райдержадміністрацією повноважень на розпорядження водним об'єктом загальнодержавного значення.