Постанова ВГСУ від 10.01.2017 року у справі №908/1982/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 908/1982/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Яценко О.В., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської радина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016у справі№ 908/1982/16Господарського суду Запорізької областіза позовомКомунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської радидоКомунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаЗапорізької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій областіпростягнення 97398,31грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи:Ігнатьєв Д.П. (довіреність №595 від 20.02.2014) не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя Мойсеєнко Т.В.) від 14.09.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Ломовцева Н.В., судді - Колядко Т.М., Татенко В.М.) від 16.11.2016 у справі №908/1982/16 в позові відмовлено.

В касаційній скарзі Комунальне підприємство "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.124 Конституції України, ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України (ПК України), ст.ст.17, 47, 193, 224, 225 Господарського кодексу України (ГК України), ст.ст.34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Представники відповідача та третьої особи не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Комунальне підприємство "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області, про стягнення збитків у розмірі 97398,31грн. Позов обґрунтований тим, що відповідач в порушення умов договору №4/13 про надання послуг з водопостачання та приписів ПК України не зареєстрував податкові накладні на суми сплачених ним коштів за водопостачання, у зв'язку з чим, позивач втратив право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 97398,31грн.

Судами встановлено таке.

26.12.2012 Комунальним підприємством "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради (споживач, позивач у справі) та комунальним підприємством "Облводоканал" Запорізької обласної ради (виробник, відповідач у справі) укладено договір №4/13 про надання послуг з водопостачання, відповідно до п.1.1. якого виробник зобов'язується надавати споживачу, який є оптовим споживачем, безперебійне надання послуг з питаного водопостачання - далі по договору "послуги" в обсягах, передбачених п.2.1. договору та якісними нормативами, передбаченими в п.2.3. договору, а споживач зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та на умовах даного договору.

Згідно з п.п.3.3., 3.4. договору кількісний та якісний обсяг послуг з водопостачання оформляється щомісячним актом прийому-передачі води, який складається на підставі акта про зняття показників водолічильника, який підписується представниками виробника та споживача в останній календарний день звітного місяця. Акти прийому-передачі води та акти про зняття показників водолічильника є підставою для остаточних розрахунків за надані послуги.

Відповідно до п.8.1. договору оплата за послуги водопостачання проводиться споживачем грошовими коштами на підставі отриманого рахунку та акта про надані послуги до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що у відповідності із вимогами діючого законодавства та цього договору виробник надає споживачу податкові накладні.

Пунктом 15.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з 01.01.2013 та діє до 31.12.2013 включно.

Додатковою угодою від 01.02.2013 сторони внесли зміни до договору щодо періоду та обсягу надання послуг, а також встановили, що договір набирає чинності з 01.01.2013 ті діє до 30.04.2013.

Додатковою угодою від 12.02.2014 сторони внесли зміни до договору щодо періоду та обсягу надання послуг, а також встановили, що договір набирає чинності з 01.01.2013 ті діє до 31.12.2015 включно.

Договір та Додаткові угоди до нього підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств без заперечень.

Судами встановлено, що на виконання умов зазначеного вище договору відповідачем в 2014 - 2015 роках надавались позивачу послуги водопостачання, частковий розрахунок за які було здійснено відповідачем без подальшої реєстрації податкових накладних на суми оплати зазначені в платіжних дорученнях та в угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/857/16 Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради зобов'язано зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні, складені ним на дату виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість від операцій з надання послуг водопостачання комунальному підприємству "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради згідно договору №4/13 про надання послуг з водопостачання від 26.12.2012.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчили про наявність в діях відповідача повного складу господарського правопорушення та відповідно, про обґрунтованість стягнення збитків у сумі 97398,31грн на підставі ст.ст.224, 225 ГК України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

Відповідно до ч.2 ст.16 ГК України та п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (ЦК України) одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктом 4 ч.2 ст.611 ЦК України також передбачено такий правовий наслідок порушення зобов'язання як відшкодування збитків.

Частини 1, 2 ст.22 ЦК України встановлюють, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.