ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2017 року Справа № 908/1764/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Карабань В.Я.
розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ,
на рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016
зі справи № 908/1764/16
за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Позивач)
до відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя (далі - Відповідач),
про стягнення 20 134 978,83 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
Позивача - Лозицької О.Л.,
Відповідача - Феняка О.Р.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про відшкодування в порядку регресу 20 134 978,83 грн., стягнутих з Позивача за рішенням арбітражного суду міста Києва від 12.12.2000 у справі № 2/295.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 (колегія суддів у складі: Ломовцева Н.В. - головуючий, Стойка О.В. і Татенко В.М.), у позові відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить скасувати рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано порушенням попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить оскаржувані рішення і постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
Рішенням арбітражного суду міста Києва від 12.12.2000 у справі № 2/592 за позовом відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Запорізький абразивний комбінат" до Позивача, Відповідача: стягнуто з Позивача на користь ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" 30 450 540,30 грн., що становить п'ятикратну вартість недовідпущеної електричної енергії (далі -електроенергія); у позові до Відповідача відмовлено.
Судом у справі № 2/592 встановлено, що постачання електроенергії ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" за період травень - вересень 2000 року здійснювалося від Позивача на підставі договору від 11.06.1999 № 841-НАЕК. Крім того, Позивач уклав з Відповідачем як власником електричної мережі договір від 28.12.1999 № 1024-НАЕК на передачу електроенергії на адресу споживачів останнього, серед яких було і ВАТ "Запорізький абразивний комбінат".
Для забезпечення виконання зобов'язань за договором від 28.12.1999 №1024-НАЕК Позивачем, Відповідачем та ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" укладено договір поруки від 17.05.2000 № 254/5.
За висновками арбітражного суду міста Києва, оскільки за договором від 28.12.1999 № 1024 НАЕК у Позивача перед Відповідачем існувала заборгованість, останній згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та договором поруки від 17.05.2000 № 254/5 мав змогу вимагати виконання зобов'язань за договором № 1024 НАЕК на передачу електроенергії від солідарного боржника, тобто Відповідача.
Постановою арбітражного суду міста Києва від 02.02.2001 про перевірку рішення в порядку нагляду у справі № 2/592 рішення арбітражного суду міста Києва від 12.12.2000 залишено без змін.
У згаданій постанові арбітражного суду міста Києва вказано, що Позивачем не подано доказів того, що ним вживалися конкретні заходи для зменшення заборгованості перед ВАТ "Запорізький абразивний комбінат".
Постановою Вищого арбітражного суду України від 06.03.2001 № 041/11-16/57 про перевірку постанови арбітражного суду міста Києва у справі № 2/592 визначено, що постачальник не позбавлений права з урахуванням вини стягнути заборгованість з Відповідача у регресному порядку.
Сервисы для юристов