ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2014 року Справа № 920/230/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Куровського С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 по справі № 920/230/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" про стягнення 15 678,29 грн, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - УПФ України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області у лютому 2014 звернувся з позовною заявою до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" про стягнення заборгованості зі сплати пільгових пенсій за списком №1 та №2 за січень 2014 рік.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.02.2014 по справі № 920/230/14 /суддя : Лиховид Б.І./ позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 15 678,29 грн. заборгованості; стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету 1 827,00 грн. судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 /судді: Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М./ скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2014, провадження по справі № 920/230/14 припинено, на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
В касаційній скарзі УПФ України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014, посилаючись на те, що вона постановлена судом апеляційної інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2014 залишити без змін.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач - ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" знаходиться на обліку в органах Пенсійного фонду України у м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" не перерахував фактичні витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2014 за списком №2 в сумі 11861,17 грн та за списком №1 в сумі 3817,12 грн.
Як було встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.10.2008 порушено провадження по справі №920/230/14 про банкрутство ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів".
Рішення господарського суду першої інстанції від 27.02.2014, мотивовано тим, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою КМУ від 19.12.2003 №21-1, підтверджується належними доказами, а отже підлягають задоволенню.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 29.05.2014 мотивована тим, що спір між УПФ України у м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області та ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" у даній справі виник у сфері публічно-правових відносин загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже оскільки вказаний спір пов'язаний із здійсненням позивачем владних повноважень щодо стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків, інших обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України, то даний спір віднесений до компетенції адміністративних судів.
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, як спір, що не підлягає розгляду у господарських судах України, згідно ст.12 ГПК України.
Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції вимогам закону не відповідає.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір є непідвідомчим господарському суду, що виключає можливість його розгляду господарським судом.
Згідно ст.12 ГПК України господарським судам, підвідомчі :
Сервисы для юристов