Постанова ВГСУ від 09.12.2014 року у справі №910/17167/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 910/17167/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаДрузь Х.О. - довіреність від 25.03.2014 р.; Гаврилець О.В. - довіреність від 30.01.2012 р. відповідачаМольченко В.Г. - довіреність від 24.07.2012 р. розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління"на постановувід 18.09.2014 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/17167/13 господарського суду м. Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-№ 3" до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління"простягнення 109 747, 00 грн. Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/3069 від 24.11.2014 р., у зв'язку із відрядженням судді Волковицької Н.О., для розгляду касаційної скарги ВАТ "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" у даній справі, сформовано колегію суддів у складі: суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого (доповідача), суддів: Мачульського Г.М., Рогач Л.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Мачульського Г.М., Рогач Л.І. касаційна скарга прийнята до розгляду та призначена на 09.12.2014 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/3121 від 09.12.2014 р., у зв'язку із закінченням відрядження судді Волковицької Н.О., розгляд касаційної скарги здійснювався у складі колегії суддів, затвердженому рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 13.05.2014 № 1, про що повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013р. ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ«Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» про стягнення 109 746, 00 грн. заборгованості, посилаючись на приписи статей 205, 525, 526, 901, 903 Цивільного коедксу України, статей 181 та 193 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги обгурнтовані тим, що між сторонами було укладено договір підряду № 56 від 16.04.2010 р. на виконання будівельно - монтажних робіт на об'єкті будівництва підземного паркінгу, за умовами пункту 5.1 якого на відповідача, як на субпідрядника, було покладено зобов'язання із забезпечення матеріально - технічними ресурсами, необхідними для виконання передбачених договором робіт.

Позивач зазначав, що відповідно до існуючих між сторонами домовленостей, з урахуванням пункту 5.1 договору, позивачем для виконання відповідачем робіт за договором на платній основі надавались послуги автомобілем на загальну суму 109 746, 00 грн., що підтиверджується підписаними сторонами актами здачі - приймання робіт № ОУ-0000005 від 31.08.2010 р. та № ОУ-0000007 від 30.09.2010 р., проте, відповідачем зобов'язання з оплати отриманих послуг не виконані, кошти не сплачені.

ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" заперечуючи проти задоволення позову вказувало на недоведеність позивачем виникнення між сторонами будь - яких правовідносин щодо надання послуг автомобілем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору підряду та наявності у відповідача підстав для сплати коштів, про стягнення яких заявлений позов.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.11.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 р., позов задоволено повністю, стягнуто з ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" на користь ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" 109 746,00 грн. заборгованості.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2014 р. рішення та постанова у даній справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2014 р. (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено повністю, стягнуто з ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" на користь ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" 109 746,00 грн. заборгованості.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дйшов висновку щодо доведеності та обгрунтованості позовних вимог.

За апеляційною скаргою ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" Київський апеляційний господарський суд (судді: Скрипка І.М., Гончаров С.А., Самсін Р.І.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 18.09.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнень, наданих у судовому засіданні касаційної інстанції, просить судові рішення у даній справі скасувати та направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, неповним дослідженням судами всіх обставин справи та залишенням поза увагою недоведеність позивачем належними доказами наявності підстав для стягнення з відповідача спірних грошових коштів.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" просить залишити її без задоволення, а судові рішення залишити без змін вказуючи на те, що доводи скаржника спростовуються встановленими судами, на підставі дослідження усіх доказів у справі в їх сукупності, обставинами.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, 16.04.2010 р. між ВАТ "Трест Київміськбуд-3" (яке в подальшому було перейменовано на ПАТ "Трест Київміськбуд-3") та ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" було укладено договір підряду № 56 на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць при реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський" по вул. Червоноармійській, 55 у Печерському районі м. Києва, за умовами якого відповідач мав право залучати необхідні для виконання своїх зобов'язань матеріально-технічні ресурси інших осіб, у тому числі позивача.

За приписами статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згіно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частини 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами статей 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 31.08.2010 р. на суму 84 480, 00 грн. та № ОУ-0000007 від 30.09.2010 р. на суму 25 266, 00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, свідчать про вчинення контрагентами (сторонами у справі) правочину, який містить ознаки договору про надання послуг (том 1 а. с. 54-55).

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.